1. Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Деснянського та Новозаводського районів Чернігівської міської ради (далі – територіальні центри) надають такі соціальні послуги:

догляд вдома;
денний догляд;
соціальна адаптація;
консультування;
представництво інтересів;
соціально – економічні (у формі надання натуральної чи грошової допомоги);
транспортні;
інші соціальні послуги.

2. Територіальні центри забезпечують здійснення своїми структурними підрозділами надання соціальних послуг:

громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я;
громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку
з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї.

3. Для надання соціальних послуг громадяни, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього переліку, подають письмову заяву департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (далі – Департамент), який в триденний строк після її надходження надсилає запит до закладу охорони здоров’я за місцем проживання/перебування громадянина для одержання медичного висновку про його здатність до самообслуговування та потребу в постійній сторонній допомозі (далі – медичний висновок); до відповідного підприємства, установи, організації, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, або виконавчого органу міської ради для отримання довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб; до територіального органу ДФС для отримання довідки про доходи громадянина (у разі потреби).

З метою встановлення наявності (відсутності) обтяжень речових прав на нерухоме майно громадян, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього переліку, які подали письмову заяву Департаменту, а також наявності (відсутності) укладених такими громадянами договорів довічного утримання (догляду) посадова особа Департаменту в триденний строк після надходження відповідної письмової заяви отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) шляхом безпосереднього доступу до нього відповідно до законодавства та долучає її до заяви громадянина.

У п’ятиденний строк після надходження запиту відповідні суб’єкти, зазначені в абзаці першому цього пункту, надають медичний висновок, довідку про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб, довідку про доходи громадянина (у разі потреби) Департаменту, який в одноденний строк після їх надходження приймає рішення про надання або відмову в наданні соціальних послуг з урахуванням пунктів 6, 7, 8, 11 та 12 цього переліку і надсилає такі документи територіальному центру разом із заявою громадянина та інформацією з Державного реєстру прав.

Після надходження зазначених документів територіальні центри протягом строку, визначеного у державних стандартах соціальних послуг, визначають індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги, встановлюють групу рухової активності, визначають зміст соціальних послуг, уточнюють обсяг, складають індивідуальний план, приймають рішення про необхідність надання соціальних послуг, про що видається відповідний наказ, та укладають з отримувачем соціальної послуги договір про надання таких послуг.

Надання структурними підрозділами територіальних центрів внутрішньо переміщеним особам соціальних послуг здійснюється невідкладно. Особова справа формується на підставі документа, що посвідчує особу, та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

4. Громадяни, зазначені в абзаці третьому пункту 2 цього переліку,
   для надання соціальних послуг подають письмову заяву департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.
5. У разі потреби та за згодою громадян, зазначених у пункті 2 цього переліку, з метою визначення додаткової потреби у натуральній чи грошовій допомозі проводиться обстеження їх матеріально-побутових умов. Для цього утворюється комісія, до складу якої входить не менш як три особи (завідувач (заступник завідувача) відділення, соціальний працівник та соціальний робітник).

У разі коли громадянин, який потребує надання соціальних послуг, за віком або за станом здоров’я неспроможний самостійно прийняти рішення про необхідність його здійснення (їх надання), таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник.

Форми заяви, медичного висновку, договору про надання соціальних послуг, карти визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, акта обстеження матеріально-побутових умов, журналу обліку громадян, яких обслуговують територіальні центри, затверджує Міністерство соціальної політики України в установленому порядку.

6. Територіальні центри забезпечують безоплатне, в обсягах визначених державними стандартами, надання соціальних послуг:

громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому порядку;

громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку
з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї.

Для окремих структурних підрозділів територіальних центрів можуть передбачатись особливі умови здійснення безоплатного надання соціальних послуг.

7. Територіальні центри можуть надавати платні соціальні послуги
   (в межах наявних можливостей), визначені постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» та цим переліком:

громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд
і допомогу;

громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку
з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб
з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей вищий ніж прожитковий мінімум для сім’ї.

Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються територіальними центрами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня  2020 року № 428 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги» і затверджуються його директорами.

Кошти, що надходять від надання платних соціальних послуг, використовуються в установленому законодавством порядку.

Територіальні центри (у межах наявних можливостей) можуть надавати соціальні послуги в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг, із встановленням диференційованої плати відповідно до законодавства.

Соціальні послуги понад обсяги, визначені державними стандартами соціальних послуг, надаються за плату.

8. У виняткових випадках громадяни, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, можуть звільнятися від плати за надання соціальних послуг в структурних підрозділах територіальних центрів у разі, коли такі рідні належать до малозабезпечених і отримують державну соціальну допомогу в установленому законодавством порядку, залежні від психоактивних речовин, алкоголю, перебувають у місцях позбавлення волі тощо. Рішення про звільнення громадян від зазначеної плати приймається  комісією, склад якої затверджується рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради.
9. На кожного громадянина, якого обслуговують територіальні центри, ведеться особова справа, в якій міститься заява громадянина, медичний висновок (крім відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги), документи, що підтверджують право громадянина на надання соціальних послуг та соціальну допомогу. Формування, облік та зберігання особової справи здійснюється у відділенні, яке обслуговує громадянина постійно.

Документи, що містяться в особовій справі громадянина (крім заяви), поновлюються щороку.

10. Працівники територіальних центрів, які здійснюють надання соціальних послуг, зобов’язані сумлінно ставитися до виконання своїх обов’язків, поважати гідність громадян, не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, яких вони обслуговують, зберігати
    в таємниці інформацію, отриману під час виконання своїх службових обов’язків, а також інформацію, що може бути використана проти зазначених громадян.
11. Медичними протипоказаннями для надання соціальних послуг громадянам є наявність у них інфекційних захворювань, залежності від психоактивних речовин, алкоголю, психічних захворювань, що потребують перебування на спеціальному диспансерному обліку.

У разі виявлення у громадянина зазначених протипоказань працівники територіального центру зобов’язані надати йому інформацію про можливі шляхи отримання необхідних йому соціальних послуг в інших установах.

12. Надання соціальних послуг громадянам, зазначеним у пункті 2 цього переліку, припиняється структурними підрозділами територіальних центрів за письмовим повідомленням громадян у разі:

1) поліпшення стану здоров’я, виходу із складних життєвих обставин,
в результаті чого громадянин втрачає потребу в наданні соціальних послуг;

2) виявлення у громадянина, якого безоплатно обслуговує територіальний центр, працездатних рідних (батьків, дітей, чоловіка, дружини) або осіб, які відповідно до законодавства повинні забезпечити йому догляд і допомогу, або осіб, з якими укладено договір довічного утримання (догляду);

3) направлення громадянина до будинку-інтернату для громадян похилого віку, пансіонату, психоневрологічного інтернату, надання громадянину соціальної послуги з догляду вдома в будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, інших закладах постійного проживання;

4) зміни місця проживання/перебування (за межами Деснянського та Новозаводського районів міста Чернігова);

5) поліпшення матеріально-побутових умов, у результаті якого громадянин не потребує соціально-економічних послуг (для громадян, які потребували надання цих послуг у відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги);

6) грубого, принизливого ставлення громадянина до обслуговуючого персоналу, соціальних працівників, соціальних робітників та інших працівників територіальними центрами і його структурних підрозділів;

7) порушення громадського порядку (сварки, бійки тощо);

8) систематичного перебування в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння;

9) виявлення медичних протипоказань для надання соціальних послуг територіальними центрами;

10) надання громадянинові соціальних послуг фізичною особою, якій призначено щомісячну компенсаційну виплату, допомогу на догляд
в установленому законодавством порядку (крім обслуговування у відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги);

11) надання громадянином соціальних послуг іншій особі та отримання ним щомісячної компенсаційної виплати, допомоги на догляд у встановленому законодавством порядку;

12) відмови отримувача соціальних послуг або його законного представника від отримання соціальних послуг;

13) невиконання громадянином без поважних причин вимог щодо отримання соціальної послуги з догляду вдома після письмового попередження про припинення чи обмеження її надання або після обмеження надання такої послуги;

14) припинення діяльності територіальних центрів. У такому разі Чернігівська міська рада вживає заходів до забезпечення надання соціальних послуг особам, які їх отримували в територіальних центрах (розглядає питання щодо можливості надання соціальних послуг громадськими організаціями, фізичною особою, якій призначається щомісячна компенсаційна виплата відповідно до законодавства, тощо).

У разі смерті громадянина надання соціальних послуг також припиняється на підставі доповідної записки соціального робітника та копії свідоцтва про смерть.

13. Про припинення надання соціальних послуг громадянина видається наказ, на підставі якого вноситься інформація до електронної бази даних територіальних центрів і робиться позначка в журналі обліку та в особовій справі із зазначенням дати за підписом завідувача відділення, яке обслуговувало громадянина. Повідомлення про припинення надання соціальних послуг громадянина територіальними центрами надсилаються до департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.

14. Відділення соціальної допомоги вдома територіальних центрів (далі – відділення соціальної допомоги вдома) утворюються для надання соціальних послуг за місцем проживання/перебування не менш як 80 одиноким громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з частковою втратою рухової активності (мають III, IV і V групи рухової активності) та потребують сторонньої допомоги, надання соціальних послуг в домашніх умовах згідно з медичним висновком, а саме:

особам похилого віку;

особам з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), крім осіб
з інвалідністю унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримують соціальну допомогу на постійний сторонній догляд, побутове та спеціальне медичне обслуговування відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;

хворим (з числа одиноких осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці).

Відділення не здійснюють надання соціальних послуг громадянам, які потребують цілодобового стороннього догляду.

15. Право на позачергове надання соціальних послуг відділеннями соціальної допомоги вдома мають одинокі ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 і 3 категорії, особи, депортовані за національною ознакою.
16. Якщо громадян, які потребують надання соціальних послуг, виявлено менш як 80 осіб, їх обслуговування може здійснюватися згідно з договором, який укладається з непрацюючою фізичною особою і територіальними центрами, про оплату відповідної роботи за рахунок коштів, що виділяються для цієї мети.
17. Відділення соціальної допомоги вдома надають, відповідно до Державного стандарту догляду вдома, соціальну послугу – догляд вдома.
18. Відділення соціальної допомоги вдома можуть здійснювати обслуговування громадян похилого віку, осіб з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу.

Обслуговування таких громадян здійснюється за плату відповідно до тарифів на платні соціальні послуги або з установленням диференційованої плати.

19. Комісія, склад якої затверджується виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, може приймати, як виняток, рішення про звільнення від плати за надання соціальних послуг відділенням соціальної допомоги вдома громадян, які мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу. У такому разі видатки, пов’язані із наданням соціальних послуг громадян, передбачаються в кошторисах територіальних центрів за рахунок додаткових коштів місцевого бюджету.
20. Відділення соціальної допомоги вдома очолюють завідувачі, які призначаються на посаду і звільняються з посади директорами територіальних центрів за погодженням з директором департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.

Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.

21. Положення про відділення соціальної допомоги вдома затверджуються директорами територіальних центрів.
22. Кількість громадян, яких повинен обслуговувати соціальний працівник, соціальний робітник, обсяг їх роботи визначають завідувачі відділеннь соціальної допомоги вдома з урахуванням стану здоров’я громадянина, який обслуговується, його віку, рівня рухової активності, здатності до самообслуговування, місця та умов проживання, наявності транспортного сполучення, інших факторів, що можуть вплинути на якість надання соціальних послуг (один соціальний робітник обслуговує шістьох громадян у інших місцевостях, що не мають транспортного сполучення, у приватному або державному секторі без комунальних зручностей і десять громадян у містах з комунальними зручностями; один соціальний робітник обслуговує двох непрацездатних громадян, яким установлена V група рухової активності).
23. На підставі даних карти визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги та медичного висновку складається індивідуальний план надання соціальної послуги, після чого між громадянином і територіальним центром укладається договір, в якому зазначаються зміст та обсяг послуги, порядок оплати, обумовлюються періодичність, строки надання соціальної послуги відділенням соціальної допомоги вдома, інші умови.
24. Відділення соціальної допомоги вдома згідно з умовами договору, затвердженим графіком роботи та індивідуальним планом надання соціальної послуги з догляду вдома надають соціальну послугу з догляду вдома постійно (III група рухової активності – два рази на тиждень, IV – три рази, V – п’ять разів), періодично (два рази на місяць), тимчасово (визначений у договорі період), організовують надання передбачених договором послуг, контролюють їх якість, визначають додаткові потреби, вживають заходів до їх задоволення.
25. На кожного громадянина, якого обслуговує відділення соціальної допомоги вдома, ведеться особова справа, в якій міститься:

1) письмова заява громадянина;

2) медичний висновок про не здатність до самообслуговування, потребу в постійній сторонній допомозі та догляді в домашніх умовах;

3) карта визначення індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг;

4) один примірник договору, укладеного громадянином і територіальним центром про надання соціальних послуг;

5) довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;

6) інформація з Державного реєстру прав, отримана посадовою особою департаменту шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру;

7) копія виписки із акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (за наявності);

8) копія рішення комісії про звільнення від плати громадян похилого віку, осіб з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу (за наявності);

9) копія наказу про здійснення (припинення) надання соціальних послуг;

10) довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг.

11) індивідуальний план надання соціальної послуги;

12) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб).

26. Під час надання соціальних послуг відділення соціальної допомоги вдома можуть надавати у тимчасове користування громадян наявні у них технічні та інші засоби реабілітації, засоби малої механізації, предмети першої потреби, окремі побутові прилади тощо.

27. Відділення денного перебування територіальних центрів (далі – відділення денного перебування) утворюються для надання соціальних послуг не менш як 30 громадян похилого віку, осіб з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), що частково втратили здатність до самообслуговування, на день.

Відділення денного перебування обслуговують громадян, які мають часткове порушення рухової активності, частково не здатні до самообслуговування, не мають медичних протипоказань для перебування
в колективі та потребують соціально – побутової і психологічної адаптації, надання соціальних послуг з метою усунення обмежень життєдіяльності, запобігання виникненню та розвитку можливих захворювань особи, підтримки її здоров’я, соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, організації дозвілля і відпочинку.

28. Відділення денного перебування надають такі послуги:

соціальна адаптація;

денний догляд.

Крім того, відділення денного перебування можуть надавати такі соціальні послуги:

консультування;

представництво інтересів;

соціальна профілактика;

29. На кожного громадянина, якого обслуговують відділення денного перебування, ведеться особова справа, в якій міститься:

1) письмова заява громадянина;

2) медичний висновок про потребу в соціальній адаптації або денному догляді та відсутність медичних протипоказань для перебування в колективі;

3) карта визначення індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг;

4) копія довідки про встановлення групи інвалідності (за наявності);

5) довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;

6) копія наказу про надання (припинення) соціальних послуг;

7) довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг.

8) індивідуальний план надання соціальної послуги;

9) договір про надання соціальної послуги;

10) копія рішення комісії про звільнення від плати громадян похилого віку, осіб з інвалідністю (які досягли 18 – річного віку), що не здатні до самообслуговування, але мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (за наявності);

11) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб).

30. Відділення денного перебування очолюють завідувачі, які призначаються на посаду і звільняються з посади директорами територіальних центрів за погодженням з директором департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.

Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.

31. У складі територіальних центрів можуть утворюватися кілька відділень денного перебування залежно від місця проживання громадян, яких вони обслуговують, стану їх здоров’я та потреб.

32. Відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіальних центрів (далі – відділення адресної допомоги) утворюються для обслуговування не менш як 500 таких громадян, які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної чи грошової допомоги:

похилого віку;

осіб з інвалідністю;

хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці) у разі коли вони на своєму утриманні мають неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю;

які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям
і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою, у разі коли вони мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб
з інвалідністю.

Право на безоплатне обслуговування відділенням адресної допомоги мають:

громадяни, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому порядку;

інші громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж 1,5 прожиткового мінімуму для сім’ї;

громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку
з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї;

внутрішньо переміщені особи.

33. Відділення адресної допомоги виходячи з можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази безоплатно забезпечують громадян, зазначених у пункті 34 цього переліку:

1) одягом, взуттям, іншими предметами першої потреби;

2) ліками, предметами медичного призначення;

3) предметами побутової гігієни;

4) продовольчими та промисловими товарами;

5) гарячими обідами тощо.

34. Відділення адресної допомоги мають право організовувати надання на платній та безоплатній основі швацьких, перукарських послуг, послуг
    з ремонту вікон, дверей, квартир (будинків), санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, радіоапаратури, холодильників, взуття, послуг із заготівлі та завезення палива, розпилювання дров тощо.
35. Якщо в ході обстеження матеріально-побутових умов громадян
    з числа осіб, зазначених у пункті 32 цього переліку, які мають право на обслуговування відділенням адресної допомоги, буде встановлено, що вони перенесли операцію, тривале захворювання, у зв’язку з чим перебували на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я і мають офіційне підтвердження пов’язаних з цими обставинами грошових витрат, натуральна чи грошова допомога надається їм за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення, не перевищує встановлених законом двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
36. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно
    з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженою спільним наказом Мінсоцполітики, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держсім’ямолоддю від 15 листопада 2001 року
    № 486/202/524/455/3370 (із змінами).
37. Відділення адресної допомоги можуть організовувати пункти прийому від громадян, підприємств, установ та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб малозабезпечених громадян.
38. Відділення адресної допомоги здійснюють обслуговування громадян за умови подання письмової заяви, довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, довідки про доходи всіх членів сім’ї.

За згодою громадянина складається акт обстеження його матеріально-побутових умов.

39. На кожного громадянина, якого обслуговують відділення адресної допомоги, ведеться особова справа, в якій міститься:

1) письмова заява громадянина;

2) довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;

3) довідки про доходи членів сім’ї або довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг;

4) копія наказу про здійснення (припинення) обслуговування;

5) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб).

Соціальні працівники відділення адресної допомоги формують особові справи громадян, які звернулися за допомогою, перевіряють відомості, зазначені у поданих ними документах, і вносять їх до електронної бази даних територіального центру.

У разі надання натуральної чи грошової допомоги громадянинові видається документ із зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові, адреси, виду наданої допомоги, її кількісних та вартісних показників.

У разі коли громадянин через часткову втрату рухової активності не може відвідати відділення адресної допомоги та особисто отримати допомогу, адміністрації територіальних центрів вживають заходів для доставки допомоги громадянину за місцем його проживання.

40. Відділення адресної допомоги очолюють завідувачі, які призначаються на посаду і звільняються з посади директорами територіальних центрів за погодженням з директором департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.

Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи не менш як три роки.