1. Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Деснянського та Новозаводського районів міської ради (далі – територіальні центри) надають такі соціальні послуги:

• догляд вдома;
• денний догляд;
• соціальна адаптація;
• консультування;
• інформування;
• представництво інтересів;
• соціально – економічні (у формі надання натуральної чи грошової допомоги);
• транспортні;
• інші соціальні послуги.

2. Територіальні центри забезпечують здійснення своїми структурними підрозділами надання соціальних послуг:

• громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я;
• громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку
  з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї.

3. Для надання соціальних послуг громадяни, зазначені в пункті 2 цього переліку, подають заяву про надання соціальних послуг у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики, разом з документами, зазначеними у пункті 4 цього Переліку, до департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (далі – Департамент).

У разі коли громадянин, який потребує надання соціальних послуг, за віком або за станом здоров’я неспроможний самостійно прийняти рішення про необхідність його здійснення (їх надання), таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник.
З метою встановлення наявності (відсутності) обтяжень речових прав на нерухоме майно громадян, зазначених у пункті 2 цього Переліку, які подали письмову заяву Департаменту, а також наявності (відсутності) укладених такими громадянами договорів довічного утримання (догляду) посадова особа Департаменту в триденний строк після надходження відповідної письмової заяви отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) шляхом безпосереднього доступу до нього відповідно до законодавства та долучає її до заяви громадянина.
Фахівець із соціальної роботи/соціальний працівник територіального центру в разі виявлення ним особи, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, протягом п’яти робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг проводить оцінювання потреб особи у соціальних послугах відповідно до порядку, затвердженого Міністерством соціальної політики.
За результатами оцінювання потреб особи, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, фахівець із соціальної роботи/соціальний працівник складає відповідний акт (у паперовій або електронній формі), який не пізніше ніж протягом наступного робочого дня подається до Департаменту для прийняття рішення про надання соціальних послуг.

4. Для прийняття рішення про надання соціальних послуг до заяви   додаються такі документи (або їх скановані копії):

• копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті);
• копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (для осіб з інвалідністю);
• медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
• копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
• копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
• документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
• копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
• копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);

У разі відсутності у бездомної особи документа, що посвідчує особу, такій особі надається допомога у поновленні зазначеного документа відповідно до законодавства.
Якщо в документах (або їх копіях), які додаються до заяви, міститься інформація (відомості), яка вже є у розпорядженні Департаменту або зазначену інформацію (відомості) можливо отримати в порядку електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, такі документи не подаються.
Для надання соціальних послуг (крім тих, що надаються за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача соціальних послуг) за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, Фонді соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соціального захисту населення відповідно до цього Переліку, подаються також довідки/інші документи про доходи.
Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг також є повідомлення суб’єкта та/або акт оцінювання потреб сім’ї/особи, складений фахівцем із соціальної роботи/соціальним працівником, звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб, які потребують соціальних послуг у зв’язку з перебуванням у складних життєвих обставинах.

5. Департамент протягом десяти робочих днів з дня одержання заяви та інших документів (даних) приймає рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, що видається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Про прийняте рішення особа або її законний представник інформується Департаментом не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття шляхом надання (надсилання) рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг (його сканованої копії) у паперовій та/або електронній формі. У рішенні про відмову в наданні соціальних послуг обов’язково повинні бути обґрунтовані підстави відмови.

6. Підставою для відмови особі, яка звернулася із заявою, у наданні соціальних послуг є:

• відсутність потреби осіб, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
• ненадання надавачем тих соціальних послуг, яких потребує особа.

Особі може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявності у особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується МОЗ. Рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.

Не може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дітьми.

7. Інформація про прийняте рішення щодо надання соціальних послуг або відмову в їх наданні, соціальні послуги, що надаватимуться особі/сім’ї, а також про суб’єктів, що їх надаватимуть, фіксується в Реєстрі надавачів та отримувачів соціальних послуг протягом доби з моменту прийняття відповідного рішення.

Документи, на підставі яких прийнято рішення про надання соціальних послуг або відмову в їх наданні, формуються в особову справу отримувача соціальних послуг/особи, яка потребує надання соціальних послуг (у паперовій та/або в електронній формі), що зберігається відповідно до законодавства з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

8. Рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу (призначені виплати та державну допомогу, встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю тощо) також надсилається територіальному центру (територіальним центрам) у паперовій та/або електронній формі не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.
9. Після надходження зазначеного у пункті 8 цього Переліку рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу, територіальні центри протягом строку, визначеного у державних стандартах соціальних послуг, визначають індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги, встановлюють групу рухової активності, визначають зміст соціальних послуг, уточнюють обсяг, складають індивідуальний план, видають відповідний наказ та укладають з отримувачем соціальної послуги договір про надання таких послуг.
10. Соціальні послуги можуть надаватися:

• за рахунок бюджетних коштів;
• з установленням диференційованої плати залежно від доходу отримувача соціальних послуг;
• за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб відповідно до законодавства.

11. Територіальні центри забезпечують, в обсягах визначених державними стандартами, надання соціальних послуг:

1) за рахунок бюджетних коштів:

• особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, особам з інвалідністю I групи;
• іншим категоріям осіб – соціальні послуги з соціальної адаптації, інформування, консультування, представництва інтересів, а також соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово);
• отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.

2) з установленням диференційованої плати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

3) за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:

• отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;
• понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

Середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати, або за рахунок отримувача соціальних послуг визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 16 червня 2020 року № 419.
У виняткових випадках може прийматися рішення комісією, склад якої затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради, про надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів іншим категоріям осіб, ніж передбачені частиною першою цього пункту.
Надання структурними підрозділами територіальних центрів внутрішньо переміщеним особам соціальних послуг здійснюється невідкладно.

12. Територіальні центри визначають розмір плати за соціальні послуги залежно від змісту, видів та обсягу послуг, що надаються, відповідно до Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429, Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428, Методичних рекомендацій розрахунку вартості соціальних послуг, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України від 07 грудня 2015 року № 1186. Тарифи на соціальні послуги щороку визначаються територіальними центрами і затверджуються виконавчим комітетом міської ради один раз на рік.

Кошти, що надходять від надання соціальних послуг, використовуються в установленому законодавством порядку.

13. Працівники територіальних центрів, які здійснюють надання соціальних послуг, зобов’язані сумлінно ставитися до виконання своїх обов’язків, поважати гідність громадян, не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, яких вони обслуговують, зберігати
    в таємниці інформацію, отриману під час виконання своїх службових обов’язків, а також інформацію, що може бути використана проти зазначених громадян.

14. Надання соціальних послуг громадянам, зазначеним у пункті 2 цього переліку, припиняється структурними підрозділами територіальних центрів у разі:

1) відсутності потреби в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб осіб, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини;
2) закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг (крім випадків продовження строку дії договору за результатами повторного оцінювання потреб);
3) відмови особи від отримання послуг та дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативою отримувача соціальних послуг;
4) зміни місця проживання/перебування за межі адміністративно-територіальної одиниці отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
5) невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
6) виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів під час звернення за наданням соціальних послуг, що унеможливлює подальше їх надання;
7) смерті отримувача соціальних послуг;
8) ліквідації (припинення діяльності) територіальних центрів або припинення ними надання відповідних соціальних послуг.

Для підтвердження даних про смерть отримувача соціальних послуг використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Мінсоцполітики шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Мінсоцполітики через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.
У разі виявлення в отримувача соціальних послуг відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується  МОЗ, надання соціальних послуг тимчасово припиняється на строк до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг.
Не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі.

15. Особи/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або належать до вразливих груп населення, отримувачі соціальних послуг (або їхні законні представники) мають право відмовитися від отримання соціальних послуг, крім випадків, передбачених законом.

Відмова від отримання соціальних послуг оформляється в письмовій формі (заява).

16. Якщо отримувач соціальних послуг без поважних причин не виконує умови договору про надання соціальних послуг, територіальні центри надсилають отримувачу соціальних послуг або його законному представнику письмове повідомлення про дату, з якої буде припинено надання соціальних послуг у разі подальшого невиконання умов договору. Надання соціальних послуг у такому разі припиняється не раніше ніж через п’ятнадцять календарних днів з дати відправлення відповідного письмового повідомлення.
17. Рішення про припинення надання соціальних послуг надається отримувачу соціальних послуг або його законному представнику у письмовій та/або електронній формі із зазначенням причин припинення протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.
18. Рішення про відмову в наданні соціальних послуг або припинення їх надання може бути оскаржено в судовому порядку.
19. Після завершення надання соціальної послуги територіальні центри у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, інформують Департамент про завершення (припинення) її надання та результати роботи з особою.

20. Відділення соціальної допомоги вдома територіальних центрів (далі – відділення соціальної допомоги вдома) утворюються для надання соціальних послуг за місцем проживання/перебування не менш як 80 громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з частковою втратою рухової активності (мають III, IV і V групи рухової активності) та потребують сторонньої допомоги, надання соціальних послуг в домашніх умовах згідно з медичним висновком, а саме:

• особам похилого віку;
• особам з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), крім осіб
  з інвалідністю унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримують соціальну допомогу на постійний сторонній догляд, побутове та спеціальне медичне обслуговування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
• хворим (з числа одиноких осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці).

Відділення не здійснюють надання соціальних послуг громадянам, які потребують цілодобового стороннього догляду.

21. Право на позачергове надання соціальних послуг відділеннями соціальної допомоги вдома мають одинокі ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 і 3 категорії, особи, депортовані за національною ознакою.
22. Якщо громадян, які потребують надання соціальних послуг, виявлено менш як 80 осіб, їх обслуговування може здійснюватися згідно з договором, який укладається з непрацюючою фізичною особою і територіальними центрами, про оплату відповідної роботи за рахунок коштів, що виділяються для цієї мети.
23. Відділення соціальної допомоги вдома надають, відповідно до Державного стандарту догляду вдома, соціальну послугу – догляд вдома.
24. Кількість громадян, яких повинен обслуговувати соціальний працівник, соціальний робітник, обсяг їх роботи визначають завідувачі  відділень соціальної допомоги вдома з урахуванням стану здоров’я громадянина, який обслуговується, його віку, рівня рухової активності, здатності до самообслуговування, місця та умов проживання, наявності транспортного сполучення, інших факторів, що можуть вплинути на якість надання соціальних послуг (один соціальний робітник обслуговує шістьох громадян у інших місцевостях, що не мають транспортного сполучення, у приватному або державному секторі без комунальних зручностей і десять громадян у містах з комунальними зручностями; один соціальний робітник обслуговує двох непрацездатних громадян, яким установлена V група рухової активності).
25. На підставі медичного висновку складається індивідуальний план надання соціальної послуги, після чого між отримувачем соціальних послуг і територіальним центром укладається договір, в якому зазначаються зміст та обсяг послуги, порядок оплати, обумовлюються періодичність, строки надання соціальної послуги відділенням соціальної допомоги вдома, інші умови.
26. Відділення соціальної допомоги вдома згідно з умовами договору, затвердженим графіком роботи та індивідуальним планом надання соціальної послуги з догляду вдома надають соціальну послугу з догляду вдома постійно (III групи рухової активності – два рази на тиждень, IV – три рази, V – п’ять разів), періодично (два рази на місяць), тимчасово (визначений у договорі період), організовують надання передбачених договором послуг, контролюють їх якість, визначають додаткові потреби, вживають заходів до їх задоволення.
27. На кожного громадянина, якого обслуговує відділення соціальної допомоги вдома, ведеться особова справа, в якій міститься:

1) письмова заява громадянина;
2) копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
3) копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті);
4) копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (для осіб з інвалідністю);
5) медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
6) копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
7) копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
8) документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
9) копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
10) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
11) один примірник договору, укладеного між отримувачем соціальних послуг і територіальним центром про надання соціальних послуг;
12) довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
13) інформація з Державного реєстру прав, отримана посадовою особою Департаменту шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру;
14) копія рішення комісії про звільнення від плати громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми (за наявності);
15) копія наказу про здійснення (припинення) надання соціальних послуг;
16) довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення;
17) акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
18) індивідуальний план надання соціальної послуги.

28. Відділення соціальної допомоги вдома очолюють завідувачі, які призначаються на посаду і звільняються з посади директорами територіальних центрів за погодженням з директором Департаменту.

Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.

29. Положення про відділення соціальної допомоги вдома затверджуються директорами територіальних центрів.

30. Відділення денного перебування територіальних центрів (далі – відділення денного перебування) утворюються для надання соціальних послуг не менш як 30 громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, що частково втратили здатність до самообслуговування, на день.

Відділення денного перебування обслуговують громадян, які мають часткове порушення рухової активності, частково не здатні до самообслуговування, не мають медичних протипоказань для перебування
в колективі та потребують соціально – побутової і психологічної адаптації, надання соціальних послуг з метою усунення обмежень життєдіяльності, запобігання виникненню та розвитку можливих захворювань особи, підтримки її здоров’я, соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, організації дозвілля і відпочинку.

31. Відділення денного перебування надають такі послуги:

• соціальна адаптація;
• денний догляд;
• консультування;
• інформування;
• представництво інтересів;
• соціальна профілактика.

32. На кожного громадянина, якого обслуговують відділення денного перебування, ведеться особова справа, в якій міститься:

1) письмова заява громадянина;
2) копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
3) копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті);
4) медичний висновок про потребу в соціальній адаптації або денному догляді та відсутність медичних протипоказань для перебування в колективі;
5) копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
6) копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
7) документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
8) копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
9) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
10) один примірник договору, укладеного між отримувачем соціальних послуг і територіальним центром про надання соціальних послуг;
11) копія довідки про встановлення групи інвалідності (за наявності);
12) довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
13) інформація з Державного реєстру прав, отримана посадовою особою департаменту шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру;
14) копія рішення комісії про звільнення від плати громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми (за наявності);
15) копія наказу про здійснення (припинення) надання соціальних послуг;
16) довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення;
17) акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (за наявності);
18) індивідуальний план надання соціальної послуги.

33. Відділення денного перебування очолюють завідувачі, які призначаються на посаду і звільняються з посади директорами територіальних центрів за погодженням з директором Департаменту.

Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.

34. Положення про відділення денного перебування затверджуються директорами територіальних центрів.

35. Відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіальних центрів (далі – відділення адресної допомоги) утворюються для обслуговування не менш як 500 громадян, які відповідно до акта оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах потребують натуральної чи грошової допомоги:

• похилого віку;
• осіб з інвалідністю;
• хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці) у разі коли вони на своєму утриманні мають неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю;
• які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям
  і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою, у разі коли вони мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю.

36. Відділення адресної допомоги виходячи з можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази забезпечують громадян, зазначених у пункті 35 цього переліку:

1) одягом, взуттям, іншими предметами першої потреби;
2) ліками, предметами медичного призначення;
3) предметами побутової гігієни;
4) продовольчими та промисловими товарами, тощо.

37. Відділення адресної допомоги мають право організовувати надання швацьких, перукарських послуг, послуг з ремонту вікон, дверей, квартир (будинків), санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, радіоапаратури, холодильників, взуття, послуг із заготівлі та завезення палива, розпилювання дров тощо.
38. Відділення адресної допомоги можуть організовувати пункти прийому від громадян, підприємств, установ та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб малозабезпечених громадян.
39. На кожного громадянина, якого обслуговують відділення адресної допомоги, ведеться особова справа, в якій міститься:

1) письмова заява громадянина;
2) копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
3) копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті);
4) копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (для осіб з інвалідністю);
5) медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
6) копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
7) копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
8) документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
9) копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
10) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
11) копія довідки про встановлення групи інвалідності (за наявності);
12) довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
13) інформація з Державного реєстру прав, отримана посадовою особою департаменту шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру;
14) копія рішення комісії про звільнення від плати громадян похилого віку, осіб з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми (за наявності);
15) копія наказу про здійснення (припинення) надання соціальних послуг;
16) довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг;
17) акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (у разі потреби);
18) індивідуальний план надання соціальної послуги;
19) один примірник договору, укладеного між отримувачем соціальних послуг і територіальним центром про надання соціальних послуг.

У разі надання натуральної чи грошової допомоги отримувачу соціальних послуг видається документ із зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові, адреси, виду наданої допомоги, її кількісних та вартісних показників.

У разі коли отримувач соціальних послуг через часткову втрату рухової активності не може відвідати відділення адресної допомоги та особисто отримати допомогу, адміністрації територіальних центрів вживають заходів для доставки допомоги громадянину за місцем його проживання.

40. Відділення адресної допомоги очолюють завідувачі, які призначаються на посаду і звільняються з посади директорами територіальних центрів за погодженням з директором Департаменту.

Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.

   41. Положення про відділення денного перебування затверджуються директорами територіальних центрів.

 1.1. Цей Порядок визначає обсяг та умови надання транспортних послуг територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Деснянського та Новозаводського районів Чернігівської міської ради (далі – територіальні центри) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1417 „Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)” (зі змінами), іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність надання соціальних послуг, Положень про територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

1.2. Транспортні послуги надаються спецавтотранспортом – легковими автомобілями RENAULT DOKKER, реєстраційний номер СВ1206ВО та PEUGEOT PARTNER TEPEE, реєстраційний номер СВ0147ВТ,  які знаходяться на балансі територіальних центрів та використовуються для перевезення осіб з інвалідністю, у тому числі візочників, та людей похилого віку.

1.3 Утримання та експлуатація автомобілів здійснюється за рахунок коштів, що передбачені у кошторисах територіальних центрів та виділяються з міського бюджету; інших надходжень, у тому числі від діяльності структурних підрозділів територіальних центрів, від надання платних соціальних послуг, а також, благодійних коштів громадян, підприємств, установ та організацій.

1.4. Організацію та облік надання транспортних послуг здійснюють структурні підрозділи територіальних центрів.

1.5. Транспортні послуги надаються особам, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, захворюваннями опорно-рухового апарату, хворобою тощо, які не можуть самостійно пересуватися або пересуваються за допомогою милиць, візків, палиць і згідно з медичним висновком  потребують стороннього догляду з числа:

громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, хворих (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими у порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України;

громадян, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку
з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дитину з інвалідністю, осіб похилого віку, особу з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї;

1.6. Право на першочергове отримання транспортних послуг мають особи, які  пересуваються на інвалідних візках, на милицях; особи, на яких поширюється дія Закону  України „Про статус ветеранів війни та гарантії  їх  соціального захисту”; Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; особи, які брали безпосередню участь в АТО/ООС.

1.7. Транспортні послуги надаються для перевезення до:

– лікувальних і лікувально-профілактичних закладів;
– закладів медико-соціальної експертизи;
– закладів соціальної сфери;
– структурних підрозділів органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
– автостанцій та залізничного вокзалу;
– закладів культури, в тому числі на дозвіллєві та спортивно-масові заходи загальноміського значення (за офіційним запитом).

1.8. Транспортні послуги надаються  в межах міста  Чернігова.

1.9. Транспортні послуги надаються особам, які перебувають на обліку в територіальних центрах у будь-якому відділенні.

1.10. Для надання транспортних послуг особам, які не перебувають на обліку в територіальних центрах, з числа осіб, зазначених в п.1.5,  необхідно подати наступні документи:

– письмова заява громадянина;
– медичний висновок про не здатність до самообслуговування;
– довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/
будинку осіб;
– копія виписки із акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (за наявності);
– довідка про доходи за останні шість місяців;
– копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
– інші документи (в окремому індивідуальному порядку).

1.11. Медичними протипоказаннями для отримання транспортних послуг є наявність у громадян інфекційних захворювань, залежності від психоактивних речовин, алкоголю, психічних захворювань, що потребує перебування їх на спеціальному диспансерному обліку.

2.1. Транспортні послуги надаються згідно із замовленнями у робочі дні:понеділок – п’ятниця з 8-00 до 17-00; обідня  перерва з 13-00 до 14-00.

2.2. Громадяни, які не мають рідних, зобов’язаних за законом їх утримувати, та особи, які постійно пересуваються на інвалідному візку, отримують транспортні послуги в територіальних центрах безкоштовно.
В інших випадках транспортні послуги надаються за плату, згідно з діючим законодавством.

Тарифи на платні транспортні послуги встановлюються  територіальними центрами відповідно до постанови Кабінету Міністрів  України від 9 квітня  2005 року № 268 „Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги”, наказу Міністерства соціальної політики України від
07 грудня 2015 року № 1186 „Про затвердження Методичних рекомендацій розрахунку вартості соціальних послуг” і затверджуються директором. Кошти, що надходять від надання платних транспортних послуг, використовуються в установленому законодавством порядку.2.3. Особа, яка має право на отримання транспортних послуг, може використати їх не більше, як два рази на тиждень, за виключенням випадку, коли замовлення понад встановлену кількість разів зумовлене необхідністю відвідування медичних та реабілітаційних установ, яким проводяться процедури за життєвими показниками (гемодіаліз, хіміотерапія, променева терапія).

2.4. Замовлення транспортних послуг приймаються від громадян за три дні до виїзду за вказаною адресою; якщо немає черговості, замовлення може бути виконане в день звернення. У випадках, коли кількість заявок перевищує можливості їх виконання, першочерговим правом на отримання таких послуг користуються особи, зазначені у пункті 1.6. Інші замовлення виконуються протягом найближчих днів або тижня.

2.5. Звернення за транспортними послугами реєструються у журналі реєстрації замовлень на транспортні послуги, в якому вказується: прізвище, ім’я, по батькові замовника, номер телефону, адреса, дата та час подачі автотранспорту, мета, маршрут та розрахунковий час поїздки.

2.6. Під час надання транспортних послуг особу можуть (за медичними показниками) супроводжувати члени сім’ї, законний представник, працівники територіальних центрів, співробітник підприємства, установи та організації, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням даної категорії осіб та/або наданням їй соціальних послуг (не більше одного).При посадці в автотранспорт замовник повинен пред’явити водію документ, що посвідчує особу.

2.7. Транспортні послуги не надаються у разі:-  перевезення родичів замовника;- якщо замовника забезпечено автомобілем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» (виключні випадки – поломка автомобіля), або замовник у поточному році перебуває на обліку на отримання грошових компенсацій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування”;- якщо замовник потребує спеціального санітарно-медичного  транспорту;- якщо замовник перебуває у стані алкогольного, токсичного, наркотичного сп’яніння;- якщо замовник відмовляється пред’явити водієві документ, що посвідчує особу.

2.8. При перевезенні спеціалізованим автомобілем встановлюються такі правила:
– автомобіль подається заявнику до під’їзду на час, вказаний у замовленні, час очікування не більше 20 хвилин;
– не допускається перевезення без супроводжуючого осіб з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату та іншими розладами здоров’я, що потребують супроводу;
– не допускаються незаплановані зупинки, відхилення від затвердженого маршруту (за винятком причин, пов’язаних з розладами здоров’я, що виникли під час руху);
– під час руху автомобіля пасажирам забороняється в салоні палити, смітити, вставати з сидіння;

2.9. У разі відсутності замовлень, автотранспорт використовується територіальними центрами відповідно до своїх повноважень.

3.1 Територіальні центри мають право:- вносити пропозиції на розгляд Чернігівської міської ради та виконавчого комітету щодо удосконалення діяльності надання транспортних послуг, планування кошторису витрат тощо.- припинити надання транспортних послуг при порушенні правил, зазначених у пункті 2.8, а також за порушення громадського порядку (сварки, бійки тощо), принизливе ставлення  до працівників територіальних центрів;

3.2. Територіальні центри зобов’язуються:   –  забезпечити якісне та безпечне надання  транспортних послуг;  –  поважати честь і гідність громадян;- не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, які одержують такі послуги;- надавати особам, які обслуговуються, повну інформацію про зміст і види соціальних послуг, в тому числі й транспортних;- зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі виконання своїх обов’язків, а також, ту інформацію, яка може бути використана проти особи, що обслуговується.

4.1. Отримувачі / Замовники мають право на:- повагу, компетентність, неупереджене ставлення з боку працівників територіальних центрів; – своєчасне та якісне надання послуг;- своєчасний розгляд територіальними центрами заяв, скарг та пропозицій щодо надання соціальних послуг.

4.2.  Отримувачі / Замовники повинні:- дотримуватись режиму роботи територіальних центрів;- поважливо і гуманно ставитися  до працівників територіальних центрів;- не завдавати шкоду та бережливо ставитись до автомобіля;- не затримувати автомобіль та своєчасно отримувати транспортну послугу.

5.1. Контроль за якістю надання транспортних послуг здійснює департамент соціальної політики Чернігівської міської ради.5.2. Відповідальність за цільове використання автотранспорту, утримання його в належному технічному стані, економію палива, покладається на територіальні центри.