Організація надання соціальних послуг

1. Правові підстави організації надання соціальних послуг (читати далі)

Будь-яка людина чи родина може потрапити у складну життєву ситуацію. В українському законодавстві це називається складними життєвими обставинами.
Соціальні послуги – це дії, які спрямовані на подолання таких складних життєвих обставин (соціальна підтримка), мінімізацію їх наслідків (соціальне обслуговування) та на профілактику (соціальна профілактика).
Соціальні послуги може отримати кожен, хто їх потребує за місцем проживання або перебування. Соціальні послуги надаються відповідно до Державних стандартів, а рішення про їх надання приймається відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Організація надання соціальних послуг здійснюється на підставі:

Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» надавачі соціальних послуг – це юридичні та фізичні особи, фізичні особи – підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Для надавачів соціальних послуг встановлюються загальні та спеціальні критерії діяльності. Загальних критеріїв зобов’язані дотримуватися у своїй діяльності всі надавачі соціальних послуг, спеціальних критеріїв – надавачі соціальних послуг, які надають соціальні послуги, що передбачають цілодобове перебування/проживання, нічне або денне перебування у приміщенні надавача соціальних послуг, зокрема з харчуванням (догляд, підтримане проживання, притулок та інші), соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово), та допоміжні соціальні послуги.

Серед загальних критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг слід виділити наступні:

1) наявність установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг, що відповідає класифікатору соціальних послуг, затвердженому Мінсоцполітики, категорії осіб, яким надаються такі послуги, що підтверджується засвідченою в установленому порядку копією установчих та інших документів, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
2) надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів соціальних послуг, що підтверджується інформацією про діяльність надавача таких послуг;
3) відповідний фаховий рівень працівників надавача соціальних послуг, які надають такі послуги (соціальних працівників, соціальних менеджерів, фахівців із соціальної роботи, соціальних педагогів, психологів та інших), що підтверджується документом про освіту, свідоцтвом про підвищення кваліфікації та/або про проходження атестації відповідно до законодавства. Фаховий рівень соціальних робітників підтверджується документом про освіту або про неформальне професійне навчання;
4) наявність у працівників надавача соціальних послуг особистих медичних книжок та своєчасність проходження обов’язкових профілактичних медичних оглядів відповідно до законодавства;
5) інформування населення про наявні соціальні послуги та електронні сервіси (перелік соціальних послуг, категорії осіб, яким вони надаються, умови та порядок їх надання тощо) через електронні засоби комунікації та соціальні мережі, смс-інформування, друковану продукцію (буклети, ліфлети тощо) у формі, доступній для сприйняття особами з будь-якими порушеннями здоров’я.

До спеціальних критеріїв відносяться:

власне або орендоване жиле приміщення, яке відповідає санітарним та протипожежним вимогам, державним будівельним нормам;
матеріально-технічна база;
забезпечення харчуванням;
автотранспортні засоби;
договір із закладом охорони здоров’я або ліцензії з медичної практики.

Відповідно до п. 1 ст.28 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги надаються отримувачам:

1) за рахунок бюджетних коштів;
2) з установленням диференційованої плати залежно від доходу отримувача соціальних послуг;
3) за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.

Порядком установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429 визначено, що диференційована плата за надання соціальних послуг – це частина вартості соціальних послуг, що сплачується надавачу соціальних послуг отримувачем таких послуг.
Диференційована плата за надання соціальних послуг установлюється отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.
Диференційована плата за надання соціальних послуг установлюється з дати укладення договору про надання соціальних послуг і переглядається щороку.

Обчислення середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, проводиться відповідно до Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженої наказом Мінсоцполітики України 17 травня 2022 року № 150 з дотриманням таких вимог:

1) загальна сума сукупного доходу його/її сім’ї складається із сум сукупних доходів кожного члена сім’ї, які враховуються для надання соціальних послуг / призначення компенсації, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством. Розміри таких доходів визначаються в межах автоматизованого обміну даними між інформаційно-комунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій або на підставі наданих документів;
2) середньомісячний сукупний дохід його/її сім’ї обчислюється шляхом ділення на 3 загальної суми сукупного доходу сім’ї за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством;
3) середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім’ї обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї на кількість членів сім’ї.

За більш детальною інформацією звертатись до департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 19, «Прозорий офіс», телефон для довідок (0462) 67-08-09

2. Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг (читати далі)

Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг визначених законодавством.
Реєстр є складовою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Він забезпечить механізм прозорості ринку надавачів соціальних послуг за рахунок реєстрації відповідних суб’єктів в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери. Завдяки його функціонуванню держава та органи соціального захисту населення матимуть доступ до інформації про всіх надавачів соціальних послуг

Перелік документів, які мають подавати надавачі соціальних послуг до реєстратора для внесення інформації до Реєстру визначено в Порядку формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99.

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що надають соціальні послуги, обов’язково подають:

заяву надавача соціальних послуг за формою згідно з додатком 3 до Порядку;
перелік соціальних послуг, які має право надавати надавач соціальних послуг, їх зміст та обсяг, умови і порядок отримання за формою згідно з додатком 4 до Порядку;
копії установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги;
копії документів про освіту, свідоцтва про підвищення кваліфікації (за наявності), атестацію, неформальне професійне навчання, фаховий рівень працівників;
відомості про дату та результати здійсненого уповноваженими органами контролю за дотриманням надавачем соціальних послуг вимог, установлених законодавством про соціальні послуги (за наявності).

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці крім зазначених документів/відомостей, за бажанням подають:

копії штатного розпису надавача соціальних послуг і трудових договорів з найманими працівниками;
копії посадових інструкцій працівників;
копії особистих медичних книжок працівників;
довідку територіального органу ДПС про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
копію документа, що підтверджує право власності на приміщення або на право користування приміщеннями, які будуть використовуватися для надання соціальних послуг;
висновок фахівця з питань технічного обстеження будівель і споруд, який має кваліфікаційний сертифікат, про відповідність приміщення ДБН В.2.2-40:2018 “Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”. У разі наявності у зазначеному висновку інформації про неможливість повністю пристосувати об’єкти надавача для потреб осіб з інвалідністю додатково подається інформація засновника (власника) надавача за погодженням із громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю про забезпечення розумного пристосування відповідних об’єктів згідно з частиною другою статті 27 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”.

Юридичні особи/фізичні особи – підприємці, які надають соціальні послуги, що передбачають цілодобове перебування/проживання, нічне або денне перебування в приміщенні надавача соціальних послуг, зокрема з харчуванням (догляд, підтримане проживання, притулок тощо), соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово), та допоміжні соціальні послуги, додатково можуть подавати копії:

висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо відповідності приміщень санітарним нормам;
декларації відповідності матеріально-технічної бази надавача соціальних послуг вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
публічного звіту про діяльність з надання соціальних послуг та документів про результати оцінювання якості соціальних послуг (для надавачів з досвідом роботи у сфері надання соціальних послуг понад три роки);
дозвільних документів на право організації харчування або договору із суб’єктом господарювання про надання послуг з організації харчування та дозвільних документів відповідних суб’єктів господарювання на право організації харчування (для надавачів соціальних послуг з догляду, притулку тощо, якими передбачено харчування);
свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або договору із суб’єктом, який надає транспортні послуги, та відповідних дозвільних документів на право надання транспортних послуг (для надавачів соціальних послуг екстрено (кризово);
договору із закладом охорони здоров’я або ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики (для надавачів соціальних послуг з догляду особам із частковою або повною втратою рухової активності, пам’яті, особам із захворюваннями, що потребують тривалого лікування, невиліковними захворюваннями, психічними та поведінковими розладами).

Звертаємо увагу надавачів соціальних послуг міста Чернігова про необхідність внесення даних щодо них до Реєстру.

3. Порядок складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду (читати далі)

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (зі змінами) та з метою упорядкування складання актів встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду, рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 14 лютого 2023 року № 80 затверджено Положення про порядок складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду.

Завданням Департаменту соціальної політики міської ради є складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду стосовно осіб, які:

мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України;
здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю І чи ІІ групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України;
потребують постійного догляду та відповідно мають намір виїхати за межі України у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами.

4. Опитування з питань визначення потреб населення у соціальних послугах (читати далі)