Відповідно до Положення «Про порядок призначення житлових субсидій» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року  № 329) (зі змінами) житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам – мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Отримання житлових субсидій не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Житлова субсидія розраховується на всіхчленів домогосподарства.

До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб – особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об’єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі – соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов’язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Субсидія не призначається
Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:

1) опалювана площа житлового приміщення перевищує 120 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 200 кв. метрів для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування);

2) будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда).

При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля.

Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності або володіння на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов’язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу;

3) у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі – особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:

за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або

нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або

ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за цих осіб).

Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами другим – четвертим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду:

навчалися за денною формою навчання у закладах середньої освіти, професійно-технічних навчальних закладах, закладах вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості;

отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю;

4) будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;

5) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також заборгованості, що виникла у зв’язку з тим, що управитель, об’єднання, виконавець комунальних послуг не уклали договору з АТ “Ощадбанк” (його установами) для перерахування сум житлових субсидій у грошовій безготівковій формі).

Відповідна норма не застосовується під час призначення субсидії громадянам на наступний період у разі, коли Мінсоцполітики не забезпечено фінансування житлових субсидій таким громадянам у грошовій формі;

5^-1) громадянин не повернув надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або не сплачує суми до повернення, визначені відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення;

7) у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, та осіб, що перебувають у місцях позбавлення або обмеження волі, під домашнім арештом).

Житлова субсидія у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку – з місяця, наступного за тим, в якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема:

зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарства (орендар, внутрішньо переміщена особа – членів домогосподарства, які фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), їх соціального статусу;

зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;

зміну переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;

зміну переліку витрат на управління багатоквартирним будинком;

зміну управителя, виконавця комунальних послуг, створення об’єднання;

про купівлю або набуття права власності іншим законним шляхом майна, товарів або оплату послуг на суму, яка на час купівлі(оплати)  перевищує 50 тисяч гривень.

У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства подаються нові заява та декларація.

Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про вищевказані зміни, повертається на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, громадянином до державного бюджету.

Призначення субсидії громадянам
Житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).

За рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла (далі – орендарі), або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

Також за рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору найму (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами. У такому випадку склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії.

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії у випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.

Звертаємо увагу, що особам, які мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, при призначенні субсидії враховується вартість плати за послуги без урахування пільг. У разі призначення таким особам житлової субсидії відповідні пільги їм не нараховуються.

Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи – за фактичним місцем проживання):

заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі – ЗАЯВА);

декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі – ДЕКЛАРАЦІЯ);

довідки про доходи – у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);

договір найму (оренди) житла (у разі наявності).

Заява і декларація вважаються не поданими у разі, коли:

не внесені у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером);

не внесені у повному обсязі відомості про членів сім’ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний зв’язок з особою із складу домогосподарства, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером);

не зазначені відомості про адресу домогосподарства та номери особових рахунків, а також номер мобільного телефону заявника;

відсутня згода на обробку персональних даних про членів домогосподарства та членів сім’ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії, даних про доходи та майно.

Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.

Доходи, які враховуються для призначення субсидії
Для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім’ї особи із складу домогосподарства без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надаються структурним підрозділам з питань соціального захисту населення ДФС, Пенсійним фондом України, а також розмірів державної соціальної допомоги, що виплачується структурними підрозділами з питань

Для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, враховується:

за III-IV квартали попереднього календарного року – у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону;

за I-II квартали поточного календарного року – у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону;

за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, – у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону.

У такому ж порядку розраховується середньомісячний сукупний дохід під час призначення житлової субсидії без звернення на наступний строк, а також під час розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон домогосподарствам, яким призначено її в минулому неопалювальному сезоні.

Житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається виходячи з розміру доходу осіб,  за попередній календарний рік.

До сукупного доходу домогосподарства не включаються такі соціальні виплати:
частина допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово;

частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово;

одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;

державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

До сукупного доходу також не враховуються:

аліменти, отримані на дітей;

сплачені аліменти (за умови документального підтвердження фактичної сплати);

спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;

доходи від розміщення депозитів;

оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, які залучаються до роботи в комісії, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;

допомога громадських та благодійних організацій;

допомога на поховання;

одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;

вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації;

суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров’я, що пов’язане з виконанням ним трудових обов’язків.

До середньомісячного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції (операції об’єднаних сил), та/або до середньомісячного доходу членів їх сімей не враховуються:

отримані ними у період безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції (операції об’єднаних сил) грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, що здійснюються працівникам правоохоронних органів, військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, іншим працівникам утворених відповідно до закону військових формувань;

отримана ними у період та/або після безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції (операції об’єднаних сил) благодійна допомога незалежно від розміру та джерела походження.

Якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді у них за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України  взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або

нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або

ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за цих осіб),

у разі призначення житлової субсидії таким домогосподарствам (у тому числі за рішенням комісії) в розрахунок сукупного доходу домогосподарства включається середньомісячний дохід таких осіб у розмірі:

1) половини одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – у разі, коли такі особи протягом цього періоду перебували на строковій військовій службі;

2) одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – у разі, коли такі особи протягом цього періоду навчалися за денною формою навчання у закладах середньої освіти, професійно-технічних навчальних закладах, закладах вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості та не отримували допомогу по безробіттю;

3) одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – в окремих випадках за рішенням комісії у разі, коли такі особи перебувають у складних життєвих обставинах;

4) фактично отриманих такими особами доходів – у разі, коли такі особи протягом цього періоду отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату;

5) фактично отриманих такими особами доходів – у разі, коли такі доходи протягом цього періоду отримувала особа, яка станом на кінець такого періоду не досягла 18-річного віку;

6) фактично отриманих такими особами доходів – в окремих випадках за рішенням комісії у разі, коли такі особи належать до визначених комісією інших категорій громадян, зокрема таких, що надають соціальні послуги;

7) двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – у разі призначення житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива і оплату житлово-комунальних послуг;

8) трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – в усіх інших випадках.

Для осіб, які у періоді, за який враховуються доходи, отримували допомогу по безробіттю, до сукупного доходу враховується:

за кожний місяць отримання допомоги у розмірі, меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – дохід у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи;

за кожний місяць отримання допомоги у розмірі, більшому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – фактично отримані доходи;

за кожний місяць, у якому відсутні доходи, – дохід у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід, обчислений в таких розмірах мінімальної заробітної плати, встановленої станом на кінець періоду, за який враховуються доходи:

однієї мінімальної заробітної плати – для платників єдиного податку першої групи;

двох мінімальних заробітних плат – для платників єдиного податку другої групи;

трьох мінімальних заробітних плат – для платників єдиного податку третьої групи.

При цьому для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і є платниками єдиного податку першої – третьої груп, не враховується дохід, отриманий самозайнятою особою, та дохід від провадження підприємницької діяльності, інформацію про які подано ДФС на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Система оподаткування та група платника єдиного податку для спрощеної системи оподаткування визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли на час звернення за призначенням житлової субсидії особа є непрацюючим пенсіонером, який в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, не мав інших доходів, крім пенсії, до її середньомісячного сукупного доходу враховується розмір нарахованої пенсії за місяць, що передує місяцю, попередньому до місяця, з якого призначається житлова субсидія.

Термін, на який призначається субсидія
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:

на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;

на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

Для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, житлова субсидія на опалювальний сезон розраховується з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору найму (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору найму (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

Житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік за особистим зверненням громадян.

Рішення, які приймаються комісіями
Комісії з питань надання населенню субсидій та соціальних допомог, яка утворена виконавчим комітететом Новозаводської районної у місті ради надано право приймати рішення щодо:

– надання субсидії непрацездатним громадянам, які проживають самі, на понаднормову площу житла;

До непрацездатних непрацюючих осіб, які проживають самі і яким житлову субсидію може бути призначено на понаднормову площу житла, належать:

особи, які не досягли повноліття;

громадяни, які отримують пенсію за віком, у зв’язку з втратою годувальника або по інвалідності, а також, ті, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і отримують пенсію за вислугою років;

громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;

громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію, та особам з інвалідністю;

громадяни, які отримують тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Комісія має право призначити житлову субсидію на загальну площу житла з урахуванням понаднормової площі, яка не може перевищувати більш як на 30 відсотків соціальну норму житла, розраховану для домогосподарства. Конкретні розміри загальної площі, на яку призначається житлова субсидія (з урахуванням понаднормової), зазначаються в рішенні комісії.

– призначення субсидії  у разі здійснення протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії купівлі майна або набуття права власності іншим законним способомі   на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;

– призначення субсидії особі, яка  не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі письмового договору найму (оренди) житла, якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію;

– визначення кількості осіб для розрахунку субсидії у випадках, коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб;

– призначення субсидії окремо за розділеними особовими рахунками виходячи з кількості зареєстрованих осіб, які сплачують за послуги на такі рахунки;

– розрахунку субсидії дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, а також сім’ям (крім багатодітних сімей), у яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, виходячи з кількості дітей, які фактично проживають у житловому приміщенні (будинку), з урахуванням дітей, які не зареєстровані в ньому;

– врахування доходу на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в яких середньомісячний дохід менше прожиткового мінімуму та які проживають у сім’ях, що опинились у складних життєвих обставинах;

Подання документів для призначення субсидії в електронній формі
Документи для призначення субсидії можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника (орендарі — за місцем проживання) поштою або в електронній формі через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з накладенням електронного цифрового або електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих заяви та декларації, у яких відсутній електронний цифровий підпис громадянина, субсидія розраховується лише після підпису зазначених документів у місячний строк. Якщо заявник не підписав заяву і декларацію в зазначений строк, мають бути подані нові заява і декларація.

Особа, що не згодна з рішенням про проведення розрахунку субсидії на наступний період та має додаткові обставини, які безпосередньо впливають на визначення розміру сукупного доходу за попередній період, повідомляє про це структурний підрозділ з питань соціального захисту та подає відповідні підтвердні документи для проведення перерахунку субсидії в межах строку призначення. 

1. Призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

Відповідно до статті 7 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби;
жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів І-ІУ рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;
непрацюючі жінки;
Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява матері, що складається за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 21 квітня 2015 року №441 ;
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Довідка лікувально – профілактичного закладу встановленого зразка;
4. Довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
5. Довідка центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
6. Довідка з місця навчання про те, що жінка навчається і не одержує стипендії;
7. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів і 90 – після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
У разі ускладнених пологів зазначена допомога донараховується на підставі довідки встановленого зразка, виданої лікувально-профілактичним закладом.
У разі народження мертвої дитини допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних підставах, а у разі викидня – не виплачується.
За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується незалежно від одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному для непрацюючих жінок.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається:
1) жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби – у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації – у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу;
3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні – у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;
4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів (I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів – у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога у зв’язку із вагітністю та пологами	З липня 2019 року	З грудня 2019 року
	501,75	525,50

 

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби.
Жінкам, звільненим з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів І-ІУ рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і непрацюючим жінкам державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

2. Призначення допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
2. Заява , що складається за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 21 квітня 2015 року №441 ;
3. Копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);
4. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про встановлення опіки.
Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Допомога при народженні дитини у 2019 році надається у розмірі:

 

Допомога при народженні дитини	41280,00
Одноразова виплата	10320,00
Щомісячна виплата протягом 36 місяців	860,00

Допомога при народженні дитини надається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 календарних місяців рівними частинами.
Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини.
Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, виплата допомоги опікуну продовжується у такому самому розмірі.
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому для першої дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.

Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги;
виникнення інших обставин.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.
Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.
У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи  подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

3. Призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

Допомога призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

У 2019 році допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, на дітей віком:
	з січня	з липня	З грудня
до 6 років	3252,00	3398,00	3558,00
від 6 до 18 років	4054,00	4236,00	4436,00

У разі, коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей-інвалідів, відповідно до законодавства. Розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, одержаних на дитину за попередні шість календарних місяців (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей-інвалідів, відповідно до законодавства).

Для одержання допомоги надаються такі документи:
1. Заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною – сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
4. Копія свідоцтва про народження дитини та оригінал;
5. Довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини;
6. Довідки про місячні розміри аліментів, пенсії, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник, за 6 місяців, що передують місяцю звернення.
7. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи піклуванням, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на дванадцять місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;

працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;

усиновлення дитини, передача дитини батькам;
досягнення дитиною 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності ( якщо вона записана матір’ю або батьком дитини).
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.
Виплата допомоги припиняється за рішенням органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

4. Призначення допомоги на дітей одиноким матерям 

Право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного із батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

У 2019 допомога на дітей одиноким матерям на дітей віком:	з січня	з липня	з грудня
до 6 років	максимальний
	1626,00	1699,00	1779
від 6 до 18 років	максимальний
	2027,00	2118,00	2218
від 18 до 23	максимальний
	1921,00	2007,00	2102

Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення  одержувача допомоги до органу праці та соціального захисту населення.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1 Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 21 квітня 2015 року №441 ;

2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
   3. Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (2947-14), або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку;
   4. Копія свідоцтва про народження дитини та оригінал;
   5. Довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім’ї, наданого центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір’ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини;
   6. Довідки про доходи за 6 місяців, що передують місяцю звернення;
   7. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
   Одинокі усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення.
   Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків подають копію свідоцтва про смерть та довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
   Допомога призначається з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами, по місяць досягнення дитиною 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
реєстрація дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги;

 

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового працевлаштування дитини.
Виплата допомоги припиняється або призупиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

5. Призначення допомоги  при  усиновленні дитини

Допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя – одному з них на їх розсуд).

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя – одного з них), що складається за формою, Мінпраці затвердженою наказом Мінпраці від 21 квітня 2015 року №441;
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;
4. Копія рішення суду про усиновлення дитини;
5. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
У разі смерті дитини до прийняття рішення про призначення допомоги при усиновленні дитини така допомога не виплачується.
Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Допомога при усиновленні дитини призначається особам, які усиновили дитину після 01 січня 2009 року, незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.
Допомога при усиновленні дитини у 2019 році надається у розмірі:

Дитина усиновлена в:
Всього	41280
Одноразова виплата	10320
Щомісячна виплата протягом 36 місяців	860

Виплата допомоги при усиновленні дитини припиняється у разі:
– позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
– нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
– відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
– смерті дитини або отримувача допомоги ;
– перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
– скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
– тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.
Допомога при усиновленні дитини призначається і виплачується усиновлювачу органами праці та соціального захисту населення за місцем його реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. 

Малозабезпечена сім’я – сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї. Соціальна допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідки про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідку про  неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява уповноваженого представника сім’ї за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 21 квітня 2015 року № 441;

2. Документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї, ідентифікаційний номер;
   3. Декларація про доходи та майно, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22 березня 2007 року № 204;
3. 4. Довідки про доходи кожного члена сім’ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення (до сукупного доходи не враховується допомога на дітей над якими встановлено опіку чи піклування – з 01 січня 2014 року);
   Довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).
   6. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
   До складу сім’ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до досягнення 23 років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та II груп або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІVрівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
   Допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи, на шістьмісяців.

Соціальна допомога не призначається у разі, коли:
працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку ЛКК, але не більше ніж досягнення ними 6-річного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років; а також за особами, які досягли 80-річного віку);
під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;
особи, які входять до складу малозабезпеченій сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу, будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу, телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку тощо в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;
у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 м² на одного члені сім’ї та додатково 10,5 м²на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу. При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об’єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).
За наявності вищезазначених обставин державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних комісій у разі, коли:
у складі сім’ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Для призначення соціальної допомоги сім’ям, в яких є діти, що навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї обов’язкове.
У разі коли особами, які входять до складу сім’ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення дер-жавної соціальної допомоги мало-забезпеченим сім’ям у 2019 році:	з січня	з липня	З грудня
для працездатних	403,41	421,47	525,50
для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів	1497,00	1564,00	1638
для дітей віком до 6 років	1520,31	1589,67	1663,37
для дітей віком від 6 до 18 років	1895,25	1980,33	2073,83
для дітей віком від 18 до 23 років (якщо діти навчаються)	1796,14	1876,55	1965,37

Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває в шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), та для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, – на 20 відсотків.

Розмір соціальної допомоги (в тому числі максимальний) збільшується з 01 квітня 2015 року на кожну дитину віком від 0 до 13 років на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 500 гривень.
Призначена соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім’єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.
У разі повторного подання інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім’ї (крім осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку; осіб, які в установленому порядку визнай безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню), а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.
Соціальна допомога може призначатися без зменшення її розміру на підставі рішень районних комісій. Рішення про призначення соціальної допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:
якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, – з місяця, в якому виявлено порушення;
у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальне допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), – з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;
за заявою уповноваженого представника сім’ї – з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою;

у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім» ї , – з місяця, що настає за місяцем, в якому припинено реєстрацію безробітного за інформацією центрів зайнятості.

Право на допомогу мають особи  з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.
Якщо особа  з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю  має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам  з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю”, ці виплати призначаються одночасно.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці  від 21 квітня 2015 року №441;
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
3. Довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер);
4. Оригінал та копія свідоцтва про народження дитини – інваліда;
5. Довідка з місця навчання із зазначенням факту перебування на повному державному утриманні;
6. Довідка про місце проживання особи  з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю  або копія паспорта особи з інвалідністю з відомостями про місце проживання;
7. Довідка про місце проживання законного представника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про місце проживання;
8. Оригінал та копія рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною з інвалідністю (для опікунів і піклувальників);
9. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою  з інвалідністю з дитинства до органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації або за місцем фактичного проживання, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Заява про  призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, який  визнаний  недієздатним, а також на дитину з інвалідністю подається законним представником за місцем реєстрації або за місцем фактичного  проживання особи,  яка подає заяву,  при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в  органі  праці  та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Якщо законний представник постійно проживає за іншою адресою, ніж дитина з інвалідністю, то разом із заявою він подає довідку органу праці та соціального захисту населення про те, що другий із законних представників не отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю за місцем свого проживання.
Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску особою з інвалідністю з дитинства строку переогляду стану здоров’я органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю – лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів, а в разі визнання знову інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за один місяць. При цьому, якщо при переогляді інваліда з дитинства переведено до іншої групи (вищої або нижчої), державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою в розмірах, що були встановлені у відповідних періодах.
Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, що підтверджується органом медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що протягом цього періоду особа визнана особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю.

До державної соціальної допомоги призначається надбавка на догляд:
– за особою з інвалідністю з дитинства 1 групи;
– за одинокою особою з  інвалідністю з дитинства 2 та 3 групи, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду;
– за дітьми з інвалідністю віком до 18 років.
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Надбавка на догляд призначається особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду за умови фактичного догляду за нею. Одному з    батьків,прийомних  батьків,батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів,опікуну,   піклувальнику   надбавка   на   догляд   за  дитиною  з інвалідністю  підгрупи  А,  а  також  одинокій  матері  (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю додатково надаються такі документи:
1. Довідка про склад сім’ї (крім сім’ї опікуна, піклувальника) із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних стосунків членів сім’ї;
2. Оригінал та копія трудової книжки;
3. Довідка з центру зайнятості про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна;
4. Довідка державного реєстратора про проведення (відсутність) державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
5. Довідка про спільне проживання дитини з  інвалідністю з одним із батьків, усиновителем, опікуном;
6. Довідка ЛКК, в якій зазначено, що дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, для осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, у відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати;
7. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
У разі неможливості документального підтвердження факту догляду, який визначає право на призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, за бажанням особи здійснюється обстеження на дому і складається акт комісією у складі посадової особи управління праці та соціального захисту населення і двох сусідів.

Допомога призначається з дня звернення за її призначенням, особам з інвалідністю з дитинства – на весь час інвалідності, встановленої органами МСЕК, на дітей з інвалідністю на строк, зазначений у медичному висновку, але не більше як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку.
У разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одиноких матерів та одиноких батьків), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за тим, в якому відбулося працевлаштування.
Якщо працевлаштування було короткотерміновим (менше календарного місяця), виплата надбавки на догляд не припиняється.
У разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувачі зобов’язані повідомити про це органи праці та соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини.
Утримання надмірно виплачених сум державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам проводиться із загального розміру допомоги. При цьому розмір утримання розподіляється за видами виплат пропорційно їх частці у загальному розмірі.

Розміри допомоги на 2019 рік

Категорія	з січня	з липня	З грудня
Інваліди з дитинства: 1 група, підгрупа А 1 група, підгрупа Б 2 група 3 група	3074,90 2245,50 1497,00 1497,00	3212,80 2346,00 1564,00 1564,00	3364,60 2457,00 1638,00 1638,00
Діти інваліди (до 18 років) без надбавки на догляд	1497,00	1564,00	1638
Діти-інваліди (до 18 років) з надбавкою на догляд: до 6 років з 6 до 18 років	1860,90 2061,40	1944,30 2153,80	2036,10 2255,60
Діти-інваліди (до 18 років) підгрупи А з надбавкою на догляд: до 6 років з 6 до 18 років	2673,10 3074,90	2795,80 3212,80	2925,60 3364,60

У разі смерті особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю члену його сім’ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми призначеної державної соціальної допомоги.
Для оформлення допомоги на поховання органам праці та соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана органами реєстрації актів громадянського стану.
Допомога на поховання виплачується незалежно від строку звернення за її виплатою, але при умові, що смерть настала не раніше 1 січня 2001 року.
Витрати на виплату допомоги на поховання особи з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю провадяться за рахунок джерел, з яких виплачувалась державна соціальна допомога.
Суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, якщо остання призначена, надміру виплачені одержувачу внаслідок зловживань з його боку (внаслідок подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї тощо), стягуються на підставі рішення органу праці та соціального захисту населення.
Відрахування на підставі рішень органу праці та соціального захисту населення  щомісячно провадяться в розмірі не більше 25 відсотків державної соціальної допомоги  з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, понад відрахування з інших підстав.
Стягнення аліментів з державної соціальної допомоги проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 “Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб”.
Рішення органу праці та соціального захисту населення про призначення (непризначення) державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, дитині з інвалідністю чи надбавки на догляд на ними може бути оскаржене у відповідних органах виконавчої влади або в судовому порядку. 

Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (далі – соціальна допомога) мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:
– чоловіки, які досягли 65 років, та жінки – 58 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані особами з інвалідністю в установленому порядку;
– не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, та допомогу, що призначається відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям інвалідністю ”;

– діти померлого годувальника;
– є малозабезпеченими особами.

До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність.
Середньомісячний сукупний дохід особи обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.

До складу сім’ї включаються:
чоловік, дружина, діти, які перебувають на їх утриманні, віком до 18 років;
діти – студенти вищих навчальних закладів (-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом з батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);
особи, шлюб яких не зареєстровано, якщо вони разом проживають та ведуть спільне господарство;
усиновлені діти, які проживають з усиновителями.

До складу сім’ї не включаються:
батьки, дід, баба, брати і сестри;
батьки, позбавлені батьківських прав;
один із подружжя, з яким розірвано шлюб, або коли шлюб не розірвано, але винесено рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів;
опікуни, піклувальники та їх сім’ї;
діти, які перебувають на повному державному утриманні;
мати (батько, усиновитель), яка (який) не працювала (не працював), не навчалася (не навчався), не зареєстрована (не зареєстрований) у державній службі зайнятості як безробітна (безробітний) протягом повного періоду, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід (шість календарних місяців або два квартали) до місяця звернення, за винятком непрацюючої працездатної матері (батька, усиновителя), яка (який):
– виховує трьох і більше дітей віком до 16 років;
– перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
дитиною-інвалідом віком до 18 років;
дитиною віком до 14 років у раді підтвердження необхідності такого догляду висновком дитячого лікувально-профілактичного закладу;
інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку;
дитиною, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12 років.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці, при пред’явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
2. Декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22 липня 2003 року № 192;
3. Копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);
4. Копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання;
5. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.
У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення чоловіками 65 років, жінками – 58 років (які народилися до 30.09.1953 р. включно), 58 років 6 місяців (які народилися з 01.10.1953 р. по 31.03.1954р.), 59 років (які народилися з 01.04.1954 р. по 30.09.1954 р.), 59 років 6 місяців (які народилися з 01.10.1954 р. по 31.03.1955 р.), 60 років (які народилися з 01.04.1955 р. по 30.09.1955 р.), 60 років 6 місяців (які народилися з 01.10.1955 р. по 31.03.1956 р.), 61 рік (які народилися з 01.04.1956 р. по 30.09.1956 р.), 61 рік 6 місяців (які народилися з 01.10.1956 р. по 31.03.1957 р.), 62 роки (які народилися з 01.04.1957 р. по 30.09.1957 р.), 62 роки 6 місяців (які народилися з 01.10.1957р. по 31.03.1958 р.), 63 роки (які народилися з 01.04.1958 р. по 31.12.1958 р.), 63 роки 6 місяців(які народилися з 01.10.1958 р. по 31.03.1959 р.), 64 роки (які народилися з 01.04.1959 р. по 30.09.1959 р.), 64 роки 6 місяців(які народилися з 01.10.1959 р. по 31.03.1960 р.), 65 років (які народилися з 01.04.1960 р. по 31.12.1960 р.)    або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення відповідного віку або визнання осіб інвалідами органами медико-соціальної експертизи.
Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.
Соціальна допомога призначається довічно особам, які досягли відповідного віку, а інвалідам – на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Розміри державної соціальної допомоги особам, які не мають право на пенсію, та інвалідам на 2019 рік

Категорія	з січня	з липня	З грудня
Інваліди 1 групи, Матері – героїні	1497,00	1564,00	1638,00
Інваліди 2 групи	1497,00	1564,00	1638,00
Інваліди 3 групи	1497,00	1564,00	1638,00
Священнослужителі	1497,00	1564,00	1638,00
Особи, які досягли пенсійного віку: жінки 58 років, чоловіки 63 роки	1497,00	1564,00	1638,00

Для  призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються:

копія свідоцтва про народження або паспорта громадянина України особи, якій призначається соціальна допомога, з пред’явленням оригіналу;

копія довідки (за наявності) про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, якій призначається допомога (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмiтку в паспорті), з пред’явленням оригіналу;

копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);

копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з пред’явленням оригіналу;

довідка загальноосвітнього навчального закладу системи загальної середньої освіти, професійно-технічного, вищого навчального закладу про те, що дитина навчається за денною формою навчання (у разі потреби).

Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Якщо особа, якій призначається соціальна допомога, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою, за місцезнаходженням таких закладів (місцем проживання особи).

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

Дітям померлого годувальника, які навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів і вступом до іншого або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), державна соціальна допомога призначається до закінчення ними навчальних закладів, але не більш як до досягнення 23 років, а дітям-сиротам – до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.”.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:

150 відсотків – на трьох і більше дітей померлого годувальника;

120 відсотків – на двох дітей померлого годувальника;

100 відсотків – на одну дитину померлого годувальника.

Хто має право на допомогу:

Батьки – вихователі, прийомні батьки, опікуни, піклувальники.

Перелік документів, необхідних для надання допомоги:

1. Заява одного з батьків (прийомних, вихователів), опікуна, чи піклувальника.
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер Єдиного державного реєстру фізичних осіб.
3. Рішення виконавчого органу про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомну сім’ю.
4. Документи, що підтверджують статус дитини.
5. Довідка органу виконавчої служби про розмір аліментів.
6. Довідка з місця навчання про розмір стипендії.
7. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання допомоги.

Призначення соціальної допомоги проводиться не пізніше 10 днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів. 

Хто має право на допомогу:

Жінка, якій присвоєно почесне звання України „Мати – героїня”, або уповноважена нею особа

Перелік документів, необхідних для надання допомоги:

1. Заява за формою, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики України із зазначенням способу виплати.
2. Оригінал та копія сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по-батькові, місце реєстрації.

Уповноважена особа надає також нотаріально завірений документ, що підтверджує її право представляти жінку, якій присвоєно почесне знання.

3. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.

Призначення соціальної допомоги проводиться не пізніше 10 днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів. 

Щомісячна компенсаційна виплата (далі – компенсація) призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).
Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:
15 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи;
10 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, інвалідам II групи та дітям-інвалідам;
7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам III групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої  допомоги,  визнаним такими в порядку, затвердженому МОЗ.
Компенсація фізичним  особам  пенсійного  віку,  які  надають соціальні  послуги,  призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговування осіб, видів та  обсягу послуг.

Компенсація не призначається:
1. фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким призначено:
–   державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» або надбавку на догляд до державної соціальної допомоги згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
–   надбавку на догляд або державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
–   відшкодування витрат на надання послуг по догляду відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від не щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
2. фізичним особам, які надають соціальні послуги і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»;
3. фізичним особам, які надають соціальні послуги на платній основі;
4. самозайнятим особам;
5. фізичним особам, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
6. фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня (крім роботи вдома).
Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами.
У разі коли до заяв додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи слід подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня одержання такого повідомлення, днем подання заяви вважатиметься день їх прийняття.

Для призначення компенсації подаються такі документи:
Для особи, яка надає соціальні послуги:
1. Заява про згоду надавати соціальні послуги;
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Висновок лікарсько – консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
4. Трудова книжка та копія 1-ої сторінки і сторінки про звільнення з останнього місця роботи, а у разі відсутності трудової книжки – письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
5. Заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
6. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Для особи, яка потребує надання соціальних послуг:
1. Заява про необхідність надання соціальних послуг;
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Довідка та копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності;
4. Висновок лікарсько – консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком інвалідів І групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду).
Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.

Фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов’язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. Якщо фізична особа, якій надаються соціальні послуги, перебуватиме на санаторно-курортному лікуванні або ж на стаціонарному лікуванні самостійно без супроводу та догляду з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, виплата компенсації тимчасово припиняється та відновлюється на підставі заяви фізичної особи про продовження надання соціальних послуг та довідок про закінчення перебування на санаторно-курортному лікуванні або на стаціонарному лікуванні. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв’язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати  органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.
Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.
Органи праці та соціального захисту населення, що призначають та виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю, що надають соціальні послуги. 

Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним (далі – допомога на догляд) надається відповідно до статті 5 Закону України “Про психіатричну допомогу” у грошовій  формі.
Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць (1853,00 грн – з 01 січня 2019 року, з грудня 2019 року – 2027,00 грн).
Допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього  догляду, і здійснює догляд за ним.
Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи.

Для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням подаються такі документи:
1. Заява за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України.
2. Декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою затвердженою Міністерством соціальної політики;
3. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки власника податків.
4. Довідки про доходи кожного члена сім’ї за останні шість місяців.
5. Висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи.
6. Копії довідки до акту огляду МСЕК, яка видана інваліду І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу за яким здійснюється догляд;
7. Довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі.
8. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
9. У разі коли особа, яка здійснює догляд, є непрацюючим пенсіонером – копія трудової книжки (перша та остання сторінки).
Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем  реєстрації (проживання) інваліда І чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації дієздатної особи, про те, що вона не перебуває на обліку як одержувач і не одержує щомісячну грошову допомогу на догляд за місцем реєстрації.
Для підтвердження факту спільного проживання з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу та догляду за ним у разі потреби складається акт про проведення обстеження сім’ї безпосередньо соціальними інспекторами управлінням праці та соціального захисту населення. Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації інваліда І чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти до досягнення ними 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І чи II групи або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів, жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї не включаються особи, визнані інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім’ї, та особи,  які перебувають на повному державному утриманні.
Допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця.
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
– сталися зміни у складі сім’ї у зв’язку із смертю або зміною місця проживання інваліда І чи II групи внаслідок психічного розладу;
– закінчився строк установлення інвалідності І чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
– інвалід І чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов’язані повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
Якщо внаслідок зловживань з боку громадян (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, управління праці та соціального захисту населення:
– визначає обсяг надміру виплачених коштів та встановлює строки їх повернення залежно від матеріального стану особи, яка отримує допомогу;
– повідомляє одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;
– у разі прийняття рішення про врахування надміру виплачених коштів при виплаті допомоги на догляд у наступні періоди провадить щомісячне відрахування у розмірі не більш як 20 відсотків призначеної допомоги.
У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки питання про їх стягнення вирішується у судовому порядку.
Суми допомоги на догляд, які були призначені до виплати і залишилися неодержаними у зв’язку із смертю особи, якій допомога була призначена, виплачуються одному із членів сім’ї (опікуну, піклувальнику) за весь період невиплати, включаючи місяць, в якому настала смерть одержувача, якщо звернення від члена сім’ї надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:
– рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
– один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
– місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.
Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, або на повному державному утриманні.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява за формою, затвердженою Мінпраці;
2. Копія свідоцтва про народження дитини;
Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:
1. Рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом 6 місяців, що передують місяцю звернення;
2. Довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
3. Повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
4. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.

5. дані  одного  з батьків, що ухиляється  від  сплати  аліментів  (прізвище,  ім’я, по батькові; серія  та  номер  паспорта;  реєстраційний  номер облікової картки платника  податків)

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.
Тимчасова допомога призначається в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

У 2017 році тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, на дітей віком:	максимальний
	з січня	з липня	З грудня
до 6 років	813,00	849,50	889,50
від 6 до 18 років	1013,50	1059,00	1109

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
3) досягнення дитиною 18-річного віку;
4) виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон; .
5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
6) скасування або визнання усиновлення недійсним;
7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
8) відмови від стягнення аліментів;
9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
12) смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.
Про  виникнення  зазначених у цьому пункті обставин  одержувач  зобов’язаний  повідомити  у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.
Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. 

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Запровадити з 1 квітня 2019 р. виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях.
2. Установити, що для громадян, які звернуться у період з квітня по червень 2019 р. включно за наданням допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, зазначена допомога призначається з 1 квітня 2019 р. на умовах, визначених Порядком, затвердженим пунктом 2 цієї постанови.
3. Постанова набирає чинності з 1 квітня 2019 року.

ПОРЯДОК виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях

1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях (далі ― допомога).
2. Покриття витрат на виплату допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенції місцевим бюджетам.
3. Допомога призначається і виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні.
4. Призначення і виплата допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі — органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги (далі ― заявник).

Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

5. Допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною.
6. Документи, необхідні для призначення допомоги, подаються заявником особисто.
7. Для призначення допомоги органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця) або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подається заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та копії таких документів:

посвідчення батьків багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу) та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу);

свідоцтв про народження всіх дітей (з пред’явленням оригіналів).

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

1. Документи, необхідні для призначення допомоги, розглядаються органом соціального захисту населення протягом десяти днів з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

1. Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.

У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.

1. Допомога призначається у розмірі 1700 гривень.
2. Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення створення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

втрати статусу багатодітної сім’ї;

смерті дитини;

смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу.

У випадках, передбачених абзацами другим — сьомим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

1. Виплата допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача допомоги, відкритий у банківській установі, чи виплачується йому готівкою через виплатні об’єкти національного оператора поштового зв’язку.
2. У разі зміни місця проживання отримувача допомоги виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання.
3. На кожного отримувача допомоги органом соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.
4. Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов’язаний у десятиденний строк повідомити про це органам соціального захисту населення.

Послуга з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня” (далі – послуга “муніципальна няня”) – послуга, що надається для підтримки батьків (усиновлювачів), опікунів дитини для забезпечення догляду за дитиною до трьох років.

Отримувач послуги “муніципальна няня” – батьки (усиновлювачі), опікуни дитини.

Муніципальна няня – будь-яка фізична особа – підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91) / юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.

Відшкодування вартості послуги “муніципальна няня” є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги “муніципальна няня”).

Компенсація послуги “муніципальна няня” виплачується отримувачу послуги “муніципальна няня” у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня (1626,00 грн – станом на 01 січня 2019 року, з січня 2020 року- 1779,00 грн).

Право на отримання компенсації послуги “муніципальна няня” мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі – договір) з муніципальною нянею.

Договір укладається у письмовій формі між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею. У договорі має бути визначено, зокрема, назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.

У паперовій формі отримувач послуги “муніципальна няня” подає такі документи:

1.Заява про надання послуги «муніципальна няня».

2.Паспорт отримувача допомоги, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

3.Копію договору між отримувачем послуги «муніципальна няня» та муніципальною нянею.

4.Документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги «муніципальна няня» (чек, розрахункова квитанція, виписка банківського рахунка).

5.Копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу).

6.Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.

Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про встановлення опіки.

Компенсація послуги “муніципальна няня” призначається на строк здійснення догляду за дитиною до трьох років, визначений у договорі, укладеному між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею.

Виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюється щомісяця на підставі поданих отримувачем послуги “муніципальна няня” документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”.

Виплата раніше призначеної компенсації послуги “муніципальна няня” припиняється, у разі коли отримувачем послуги “муніципальна няня” було приховано або навмисно подано недостовірні відомості про здійснення догляду за дитиною до трьох років, які вплинули на призначення компенсації послуги “муніципальна няня”, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, – з місяця, в якому виявлено порушення.

У разі одержання надміру виплачених коштів під час виплати компенсації послуги “муніципальна няня” отримувач послуги “муніципальна няня” повинен відшкодувати місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення ці кошти за весь період з моменту, коли він не мав права на їх одержання.

Виплата раніше призначеної компенсації послуги “муніципальна няня” також припиняється:

у разі переїзду отримувача послуги “муніципальна няня” до іншої адміністративно-територіальної одиниці і виникнення обставин, що унеможливлюють виплату компенсації послуги “муніципальна няня” (розірвання договору, смерть отримувача послуг “муніципальна няня”, дитини, припинення діяльності фізичної особи – підприємця, юридичної особи, яка надає послугу “муніципальна няня”), – з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися зміни;

за заявою отримувача послуги “муніципальна няня” – з місяця, наступного за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу призначається у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу.

Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи:

заяву;

документ, що посвідчує особу;

інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання);

документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті);

довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України;

декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;

копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).

Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.

Форми заяви та декларації про доходи та майновий стан затверджено наказами  Мінсоцполітики від 21 квітня 2015 р. № 441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг” та від 22 липня 2003 р. № 204 “Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб”.

Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги за місцем фактичного проживання, до заяви додається довідка про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.

Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку.

Якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося пізніше ніж через три місяці після досягнення віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тимчасова допомога призначається з дня звернення за нею. Днем звернення за призначенням тимчасової допомоги вважається день реєстрації органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

Тимчасова допомога не призначається у разі, коли:

середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”або “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”;

особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;

особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;

за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);

у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).

За наявності обставин, передбачених в абзацах четвертому – шостому цього пункту, тимчасова допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень утворених ним комісій, якщо у складі сім’ї є особа з інвалідністю.

Рішення про призначення тимчасової допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов особи, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Визначення розміру тимчасової допомоги

Розмір тимчасової допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність (1497,00 грн – станом на 01 січня 2019 року, з грудня 2019 року-1638,00 грн), і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 3-9 Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги.

До складу сім’ї включаються:

чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні;

діти – студенти закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);

особи, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

До складу сім’ї не включаються:

батьки, дід, баба, брати, сестри;

батьки, позбавлені батьківських прав;

опікуни, піклувальники та члени їх сімей;

діти, які перебувають на повному державному утриманні;

діти, які перебувають під опікою чи піклуванням.

Виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється:

якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, – з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти;

у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю – з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася підприємницькою діяльністю;

у разі призначення пенсії – з дати її призначення;

у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон – з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;

у разі смерті особи – з місяця, що настає за тим, у якому особа померла.

У разі неодержання тимчасової допомоги протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.

Засуджені (особи, які тримаються під вартою) мають право на призначення тимчасової допомоги, яка призначається органами соціального захисту населення за місцем відбування особою покарання (тримання під вартою).

Особа, яка під час відбування покарання (особа, яка тримається під вартою) набула права на тимчасову допомогу, подає адміністрації установи виконання покарань (слідчого ізолятора) клопотання щодо забезпечення створення необхідних умов для призначення їй тимчасової допомоги за місцезнаходженням такої установи (слідчого ізолятора), зокрема щодо виклику представників органів соціального захисту населення та офіційного приймання ними в установленому порядку відповідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, безпосередньо від особи, яка відбуває покарання (особи, яка тримається під вартою), або від її представника за довіреністю. Адміністрація установи виконання покарань (слідчого ізолятора) не більш як протягом 30 днів з дати реєстрації клопотання особи, яка набула право на тимчасову допомогу під час відбування покарання (тримання під вартою), забезпечує зустріч такої особи з представником органу соціального захисту населення та сприяє належному оформленню і поданню нею відповідних документів або забезпечує створення умов для оформлення і подання необхідних документів через її представника.

Особа, якій до відбування покарання (тримання під вартою) було призначено тимчасову допомогу, продовжує її отримувати.

        У разі смерті особи, яка одержує тимчасову допомогу, допомога на поховання виплачується особам, які провели її поховання, в розмірі двомісячної суми тимчасової допомоги, призначеної на день смерті особи, яка одержувала таку допомогу. Для оформлення допомоги на поховання осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, органам соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана державними органами реєстрації актів цивільного стану.

Допомога на поховання, не витребувана своєчасно без поважних причин (перебування на лікуванні або у відрядженні), виплачується не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову  допомогу.

Для призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення патронатний вихователь подає до органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, такі документи:

1) заяву про призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення із зазначенням реквізитів особового рахунка, відкритого в банківській установі, або проведення виплат через державне підприємство поштового зв’язку;

2) копію договору про надання послуг з патронату над дитиною;

3) копію договору про патронат над дитиною або наказу служби у справах дітей у разі невідкладного влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;

4) рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;

5) копію акта про факт передачі дитини;

6) копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);

7) довідку з місця навчання про розмір стипендії влаштованої в сім’ю патронатного вихователя дитини;

8) копію виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю, виданої в установленому порядку МОЗ.

Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються і виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня її вибуття з такої сім’ї та поновлюються у разі наступного влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя.

Розмір соціальної допомоги становить 2,5 прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку на місяць.

Соціальна допомога виплачується на кожну влаштовану в сім’ю патронатного вихователя дитину.

У разі коли дитині виплачується призначена в установленому порядку стипендія, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром стипендії за попередній повний місяць на момент влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя.

У разі зміни розміру стипендії патронатний вихователь зобов’язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної інформації повідомити органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної соціальної допомоги.

Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.