Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 „Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива”  субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

Право на отримання житлових субсидій мають домогосподарства, у яких витрати на оплату житлово-комунальних послуг виходячи із соціальної норми житла та соціальних нормативів користування послугами перевищують розмір визначеного обов’язкового відсотку платежу.

Призначення субсидії громадянам

Субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.

В окремих випадках на підставі рішення районної комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла (далі – орендар), якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію.

Звертаємо увагу, що особам, які мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, при призначенні субсидії враховується вартість плати за послуги без урахування пільг. У разі призначення таким особам житлової субсидії відповідні пільги їм не нараховуються.

Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, звертається до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації  (орендарі – за місцем проживання) та подає:

– заяву про призначення житлової субсидії; (Завантажити бланк Заяви)  (Завантажити приклад заповнення бланку Заяви)

– декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії; (Завантажити бланк Декларації)  (Завантажити приклад заповнення бланку Декларації)

– довідки про доходи – у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому Положенням. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру;.

– договір найму (оренди) житла (за наявності).

Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Доходи, які враховуються для призначення субсидії

Для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з нарахованих особам доходів без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надаються структурним підрозділам з питань соціального захисту населення ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування, а також розмірів державної соціальної допомоги, що виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

При призначенні субсидії визначається середньомісячний сукупний дохід за два квартали, що передують місяцю, що передує місяцю, з якого призначається субсидія, а субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового – виходячи з розміру доходу за попе-редній календарний рік.                                                                                                                                            Під час призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг на наступний період у травні для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді, враховуються доходи за третій- четвертий квартали попереднього року.

Розрахунок субсимдії на опалювальний сезон у жовтні здійснюється на підставі доходів за перший – другий квартали поточного року.

До сукупного доходу не враховуються: частина допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово; частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово; одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”; державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; сплачені особою аліменти; доходи від розміщення депозитів; оплата праці членів виборчої комісії, а також осіб, які залучаються до роботи в комісії; допомога громадських та благодійних організацій; допомога на поховання; одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації, суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров’я, що пов’язане з виконанням ним трудових обов’язків.

Особам, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції, та/або членам їх сімей до сукупного доходу не враховуються: отримані ними у період безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, що здійснюються працівникам правоохоронних органів, військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил, Національної Гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, іншим працівникам утворених відповідно до закону військових формувань; отримана ними у період та/або після безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції благодійна допомога незалежно від розміру та джерела походження.

Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, або в якої відсутні доходи, але вона навчалася за денною формою навчання у загальноосвітньому, професійно-технічному, вищому навчальному закладі, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії.

Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, але яка протягом зазначеного періоду отримувала хоча б один з наступних видів доходу: пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомогу по догляду за інвалідом I та II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, допомогу по безробіттю або будь-які доходи, отримані особою, яка не досягла 18-річного віку станом на кінець періоду, за який враховуються такі доходи, то у розрахунок субсидії включаються фактичні розміри отриманих такою особою доходів. Районні, районні у містах Києві і Севастополі держадміністраціЇ, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або утворені ними комісії можуть приймати рішення щодо врахування фактичних розмірів доходів для інших категорій громадян під час призначення субсидії.

Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на , початок періоду року, за який враховуються доходи для призначення субсидії, відсутні доходи, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії. В окремих випадках за рішенням районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або комісій, які ними утворюються, для осіб, які проживають у сім’ях, що опинилися у складних життєвих обставинах, у розрахунок субсидії може включатися середньомісячний сукупний дохід на рівні одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду , за який враховуються доходи;

Для осіб, які протягом року, за який враховуються доходи для призначення субсидії, перебували на строковій військовій службі, середньомісячний сукупний дохід незалежно від отриманих (не отриманих) такою особою доходів визначається на рівні половини розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи.

Звертаємо увагу, що у разі коли на час звернення за призначенням субсидії особа є непрацюючим пенсіонером, який декларує відсутність в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, інших доходів, крім пенсії, до її середньомісячного сукупного доходу враховується розмір пенсії за такий місяць.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб настаном на кінець періоду, за який враховуються доходи, для фізичних осіб – підприємців другої групи – трьох розмірів прожиткового мінімуму, для фізичних осіб – підприємців третьої групи – чотирьох розмірів прожиткового мінімуму. При цьому не враховується дохід, отриманий самозайнятою особою, та дохід від підприємницької діяльності. Система оподаткування та група платника єдиного податку для спрощеної системи оподаткування визначається на початок місяця, зякого призначається субсидія.

Термін, на який призначається субсидія

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців і розраховується :

на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня ;

на  неопалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

При цьому  на опалювальний сезон для домогосподарств, які використовують природний газ/ електричну енергію для індивідуального опалення, розраховується з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік за особистим зверненням.

Для орендарів житлового приміщення субсидія призначається на строк дії договору найму (оренди) житлового приміщення, але не більше ніж на 12 місяців з місяця звернення за її призначенням. На наступний строк субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

Субсидія не призначається

Субсидія не призначається, якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні  осіб, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень.

У разі отримання інформації про просрочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про не призначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в  випадку – з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. Зазначений строк може бути продовжений на підставі рішення комісії, яка утворена виконавчим комітетом районної у місті ради, за наявності поважних причин.

Крім того документом, який підтверджує відсутність заборгованості з оплати комунальних послуг, може бути рішення  суду, яке скасовує таку заборгованість.

Громадянин,  якому призначено  субсидію, зобов’язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендарі – про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, виконавців житлово-комунальних послуг, про купівлю товарів або оплату послуг на суму, яка на час купівлі (оплати) перевищує 50 тисяч гривень шляхом подання відповідних документів.

Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про вищевказані зміни, повертається за вимогою органу, що призначив субсидію, або безпосередньо отримувачем, або шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії на підприємствах- виробниках/виконавцях житлово – комунальних послуг.

Рішення, які приймаються комісіями

Районним комісіям надано право приймати рішення щодо:

– надання субсидії непрацездатним громадянам, які проживають самі, на понаднормову площу житла;

– призначення субсидії  у разі здійснення протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії купівлю майна або оплату послуг на суму, яка на час купівлі (оплати) перевищує 50 тисяч гривень;

– призначення субсидії особі, яка  не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі письмового договору найму (оренди) житла, якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію;

– визначення кількості осіб для розрахунку субсидії у випадках, коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб;

– призначення субсидії окремо за розділеними особовими рахунками виходячи з кількості зареєстрованих осіб, які сплачують за послуги на такі рахунки;

– розрахунку субсидії дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, а також сім’ям (крім багатодітних сімей), у яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, виходячи з кількості дітей, які фактично проживають у житловому приміщенні (будинку), з урахуванням дітей, які не зареєстровані в ньому;

– врахування доходу на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в яких середньомісячний дохід менше прожиткового мінімуму та які проживають у сім’ях, що опинились у складних життєвих обставинах;

– призначення субсидії громадянам, що перебувають у складних життєвих обставинах і не змогли своєчасно звернутись за призначенням субсидії, з дня виникнення відповідного права, але не більше ніж за шість місяців до звернення за призначенням субсидії.

Повернення залишків невикористаних сум субсидій

Після закінчення опалювального сезону:

– сума невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення повертається виробником/виконавцем таких послуг до бюджету в повному обсязі.

– частина невикористаної суми субсидії на оплату послуг індивідуального опалення , що в еквіваленті не перевищує вартості (станом на 1 травня нового неопалювального сезону)100 куб. метрівприродного газу або вартості 150 кВт•г електричної енергії (в разі використання  природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення), перераховується на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачується через відділення зв язку  ПАТ «Укрпошта» на підставі списків таких осіб, які подаються до 1 червня поточного року підприємствами – виробниками/виконавцями послуг з газо-, електропостачання.

Подання документів для призначення субсидії в електронній формі

Документи для призначення субсидії можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника (орендарі — за місцем проживання) поштою або в електронній формі через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з накладенням електронного цифрового або електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих заяви та декларації, у яких відсутній електронний цифровий підпис громадянина, субсидія розраховується лише після підпису зазначених документів у місячний строк. Якщо заявник не підписав заяву і декларацію в зазначений строк, мають бути подані нові заява і декларація.

Особа, що не згодна з рішенням про проведення розрахунку субсидії на наступний період та має додаткові обставини, які безпосередньо впливають на визначення розміру сукупного доходу за попередній період, повідомляє про це структурний підрозділ з питань соціального захисту та подає відповідні підтвердні документи для проведення перерахунку субсидії в межах строку призначення.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби;
жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів І-ІУ рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;
непрацюючі жінки;
жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Довідка лікувально – профілактичного закладу встановленого зразка;
4. Довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
5. Довідка центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
6. Довідка з місця навчання про те, що жінка навчається і не одержує стипендії;
7. Довідка Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка е фізичною особою-підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
8. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів і 90 – після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
У разі ускладнених пологів зазначена допомога донараховується на підставі довідки встановленого зразка, виданої лікувально-профілактичним закладом.
У разі народження мертвої дитини допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних підставах, а у разі викидня – не виплачується.
За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується незалежно від одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному для непрацюючих жінок.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається:
1) жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби – у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;2) жінкам, звільненим з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації – у розмірі 100 відсотків середньомісячного
доходу;
3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні – у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;
4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів (I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів – у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб’єкти підприємницької діяльності, – у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

допомога у зв’язку з вагітністю та пологами  у 2017 році	з січня	з травня	з грудня
	400,00	421,00	440,5

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби.
Жінкам, звільненим з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів І-ІУ рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і непрацюючим жінкам державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. 

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
2. Заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
3. Копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);
4. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей (народжених до 30.06.2014), подають копії свідоцтв про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про встановлення опіки.
Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Допомога при народженні дитини у 2017 році надається у розмірі:

Допомога при народженні дитини	41280,00
Одноразова виплата	10320,00
Щомісячна виплата протягом 36 місяців	860,00

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 червня 2014 року, надається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 календарних місяців рівними частинами.
Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130,00 грн, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.
Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини.
Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, виплата допомоги опікуну продовжується у такому самому розмірі.
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому для першої дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.
Виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги;
виникнення інших обставин.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.
Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.
У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи  подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати. 

Допомога призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

У 2017 році допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, на дітей віком:
	з січня	з травня	з грудня
до 6 років	2710,00	2852,00	2984,00
від 6 до 18 років	3378,00	3554,00	3720,00

У разі, коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей-інвалідів, відповідно до законодавства. Розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, одержаних на дитину за попередні шість календарних місяців (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей-інвалідів, відповідно до законодавства).

Для одержання допомоги надаються такі документи:
1. Заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною – сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
4. Копія свідоцтва про народження дитини та оригінал;
5. Довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини;
6. Довідки про місячні розміри аліментів, пенсії, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник, за 6 місяців, що передують місяцю звернення.
7. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи піклуванням, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника; працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку; усиновлення дитини, передача дитини батькам;
досягнення дитиною 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.
Виплата допомоги припиняється за рішенням органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини. 

 

Право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного із батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

У 2017 допомога на дітей одиноким матерям на дітей віком:	з січня	з травня	з грудня
до 6 років	максимальний
	1355,00	1426,00	1492,00
від 6 до 18 років	максимальний
	1689,00	1777,00	1860,00
від 18 до 23	максимальний
	1600,00	1684,00	1762,00

Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення  одержувача допомоги до органу праці та соціального захисту населення.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1 Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (2947-14), або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку;
4. Копія свідоцтва про народження дитини та оригінал;
5. Довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім’ї, наданого центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір’ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини;
6. Довідки про доходи за 6 місяців, що передують місяцю звернення;
7. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення.
Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків подають копію свідоцтва про смерть та довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Допомога призначається з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами, по місяць досягнення дитиною 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).
Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом 6 календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
реєстрація дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги;

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового працевлаштування дитини.
Виплата допомоги припиняється або призупиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. 

 

Допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя – одному з них на їх розсуд).

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя – одного з них), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;
4. Копія рішення суду про усиновлення дитини;
5. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
У разі смерті дитини до прийняття рішення про призначення допомоги при усиновленні дитини така допомога не виплачується.
Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Допомога при усиновленні дитини призначається особам, які усиновили дитину після 01 січня 2009 року, незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.
Допомога при усиновленні дитини у 2017 році надається у розмірі:

Дитина усиновлена в:
Всього	41280
Одноразова виплата	10320
Щомісячна виплата протягом 36 місяців	860

Виплата допомоги при усиновленні дитини припиняється у разі:
– позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
– нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
– відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
– смерті дитини або отримувача допомоги ;
– перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
– скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
– тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.
Допомога при усиновленні дитини призначається і виплачується усиновлювачу органами праці та соціального захисту населення за місцем його реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Малозабезпечена сім’я – сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї. Соціальна допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
У таких випадках рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінпраці.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява уповноваженого представника сім’ї за формою, затвердженою Мінпраці;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї, ідентифікаційний номер;
3. Декларація про доходи та майно, за формою, затвердженою Мінпраці;(завантажити бланк декларації та приклад заповнення)
4. Довідки про доходи кожного члена сім’ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення (до сукупного доходи не враховується допомога на дітей над якими встановлено опіку чи піклування – з 01 січня 2014 року);
5. Довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).
6. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
До складу сім’ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до досягнення 23 років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та II груп або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи, на шість місяців.

Соціальна допомога не призначається у разі, коли:
працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку ЛКК, але не більше ніж досягнення ними 6-річного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років; а також за особами, які досягли 80-річного віку);
під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;
особи, які входять до складу малозабезпеченій сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу, будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу, телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку тощо в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;
у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 м² на одного члені сім’ї та додатково 10,5 м²на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу. При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об’єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).
За наявності вищезазначених обставин державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних комісій у разі, коли:
у складі сім’ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Для призначення соціальної допомоги сім’ям, в яких є діти, що навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї обов’язкове.
У разі коли особами, які входять до складу сім’ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває в шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), та для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, – на 20 відсотків.

Розмір соціальної допомоги (в тому числі максимальний) збільшується з 01 квітня 2015 року на кожну дитину віком від 0 до 13 років на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 500 гривень.
Призначена соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім’єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.
У разі повторного подання інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім’ї (крім осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку; осіб, які в установленому порядку визнай безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню), а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.
Соціальна допомога може призначатися без зменшення її розміру на підставі рішень районних комісій. Рішення про призначення соціальної допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:
якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, – з місяця, в якому виявлено порушення;
у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальне допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), – з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;
за заявою уповноваженого представника сім’ї – з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою;

у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім» ї , – з місяця, що настає за місяцем, в якому припинено реєстрацію безробітного за інформацією центрів зайнятості. [/spoiler]

ІV. Призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам [spoiler]

Право на допомогу мають інваліди з дитинства та діти-інваліди віком до 18 років.
Якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, ці виплати призначаються одночасно.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
3. Довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер);
4. Оригінал та копія свідоцтва про народження дитини – інваліда;
5. Довідка з місця навчання із зазначенням факту перебування на повному державному утриманні;
6. Довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини – інваліда або копія паспорта інваліда з відомостями про місце проживання;
7. Довідка про місце проживання законного представника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про місце проживання;
8. Оригінал та копія рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною-інвалідом (для опікунів і піклувальників);
9. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації або за місцем фактичного проживання, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Заява про  призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, який  визнаний  недієздатним, а також на дитину-інваліда подається законним представником за місцем реєстрації або за місцем фактичного  проживання особи,  яка подає заяву,  при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в  органі  праці  та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Якщо законний представник постійно проживає за іншою адресою, ніж дитина-інвалід, то разом із заявою він подає довідку органу праці та соціального захисту населення про те, що другий із законних представників не отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда за місцем свого проживання.
Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску інвалідом з дитинства строку переогляду стану здоров’я органами медико-соціальної експертизи або дитиною-інвалідом – лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів, а в разі визнання знову інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за один місяць. При цьому, якщо при переогляді інваліда з дитинства переведено до іншої групи (вищої або нижчої), державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою в розмірах, що були встановлені у відповідних періодах.
Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, що підтверджується органом медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що протягом цього періоду особа визнана інвалідом або дитиною-інвалідом.

До державної соціальної допомоги призначається надбавка на догляд:
– за інвалідами з дитинства 1 групи;
– за одинокими інвалідами з дитинства 2 та 3 групи, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду;
– за дітьми-інвалідами віком до 18 років.
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Надбавка на догляд призначається особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду за умови фактичного догляду за нею. Одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Для призначення надбавки на догляд за дитиною – інвалідом додатково надаються такі документи:
1. Довідка про склад сім’ї (крім сім’ї опікуна, піклувальника) із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних стосунків членів сім’ї;
2. Оригінал та копія трудової книжки;
3. Довідка з центру зайнятості про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна;
4. Довідка державного реєстратора про проведення (відсутність) державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
5. Довідка органу державної податкової служби про доходи за останній звітний період;
6. Довідка про спільне проживання дитини – інваліда з одним із батьків, усиновителем, опікуном;
7. Довідка ЛКК, в якій зазначено, що дитина-інвалід потребує домашнього догляду, для осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, у відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати;
8. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
У разі неможливості документального підтвердження факту догляду, який визначає право на призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом, за бажанням особи здійснюється обстеження на дому і складається акт комісією у складі посадової особи управління праці та соціального захисту населення і двох сусідів.

Допомога призначається з дня звернення за її призначенням, інвалідам з дитинства – на весь час інвалідності, встановленої органами МСЕК, на дітей-інвалідів на строк, зазначений у медичному висновку, але не більше як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.
У разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом (крім одиноких матерів та одиноких батьків), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за тим, в якому відбулося працевлаштування.
Якщо працевлаштування було короткотерміновим (менше календарного місяця), виплата надбавки на догляд не припиняється.
.
У разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувачі зобов’язані повідомити про це органи праці та соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини.
Утримання надмірно виплачених сум державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам проводиться із загального розміру допомоги. При цьому розмір утримання розподіляється за видами виплат пропорційно їх частці у загальному розмірі.

 

 

Розміри допомоги на 2017 рік

Категорія	з січня	з травня	з жовтня
Інваліди з дитинства: 1 група, підгрупа А 1 група, підгрупа Б 2 група 3 група	2561,90 1870,50 1247,00 1247,00	2695,40 1968,00 1312,00 1312,00	2793,40 2178,00 1452,00 1452,00
Діти інваліди (до 18 років) без надбавки на догляд	1247,00	1312,00	1452,00
Діти-інваліди (до 18 років) з надбавкою на догляд: до 6 років з 6 до 18 років	1550,40 1717,40	1631,40 1806,90	1729,40 1904,90
Діти-інваліди (до 18 років) підгрупи А з надбавкою на догляд: до 6 років з 6 до 18 років	2,227,90 2561,90	2344,40 2695,40	2442,40 2793,40

У разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда члену його сім’ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми призначеної державної соціальної допомоги.
Для оформлення допомоги на поховання органам праці та соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана органами реєстрації актів громадянського стану.
Допомога на поховання виплачується незалежно від строку звернення за її виплатою, але при умові, що смерть настала не раніше 1 січня 2001 року.
Витрати на виплату допомоги на поховання інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів провадяться за рахунок джерел, з яких виплачувалась державна соціальна допомога.
Суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, якщо остання призначена, надміру виплачені одержувачу внаслідок зловживань з його боку (внаслідок подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї тощо), стягуються на підставі рішення органу праці та соціального захисту населення.
Відрахування на підставі рішень органу праці та соціального захисту населення  щомісячно провадяться в розмірі не більше 25 відсотків державної соціальної допомоги  з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, понад відрахування з інших підстав.
Стягнення аліментів з державної соціальної допомоги проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 “Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб”.
Рішення органу праці та соціального захисту населення про призначення (непризначення) державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, дитині-інваліду чи надбавки на догляд на ними може бути оскаржене у відповідних органах виконавчої влади або в судовому порядку. 

Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі – соціальна допомога) мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:
– чоловіки, які досягли 63 років, та жінки – 58 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;
– не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, та допомогу, що призначається відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”;                                                                                                                                     – діти померлого годувальника;
– є малозабезпеченими особами.

До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність.
Середньомісячний сукупний дохід особи обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.

До складу сім’ї включаються:
чоловік, дружина, діти, які перебувають на їх утриманні, віком до 18 років;
діти – студенти вищих навчальних закладів (-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом з батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);
особи, шлюб яких не зареєстровано, якщо вони разом проживають та ведуть спільне господарство;
усиновлені діти, які проживають з усиновителями.

До складу сім’ї не включаються:
батьки, дід, баба, брати і сестри;
батьки, позбавлені батьківських прав;
один із подружжя, з яким розірвано шлюб, або коли шлюб не розірвано, але винесено рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів;
опікуни, піклувальники та їх сім’ї;
діти, які перебувають на повному державному утриманні;
мати (батько, усиновитель), яка (який) не працювала (не працював), не навчалася (не навчався), не зареєстрована (не зареєстрований) у державній службі зайнятості як безробітна (безробітний) протягом повного періоду, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід (шість календарних місяців або два квартали) до місяця звернення, за винятком непрацюючої працездатної матері (батька, усиновителя), яка (який):
– виховує трьох і більше дітей віком до 16 років;
– перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
дитиною-інвалідом віком до 18 років;
дитиною віком до 14 років у раді підтвердження необхідності такого догляду висновком дитячого лікувально-профілактичного закладу;
інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку;
дитиною, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12 років.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці, при пред’явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22 липня 2003 року № 204;(завантажити бланк декларації та приклад заповнення)
3. Копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);
4. Копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання;
5. Довідка про склад сім’ї, видана уповноваженим органом за місцем постійного проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.
6. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.
У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення чоловіками 63 років, жінками – 58 років (які народилися до 30.09.1953 р. включно), 58 років 6 місяців (які народилися з 01.10.1953 р. по 31.03.1954р.), 59 років (які народилися з 01.04.1954 р. по 30.09.1954 р.), 59 років 6 місяців (які народилися з 01.10.1954 р. по 31.03.1955 р.), 60 років (які народилися з 01.04.1955 р. по 30.09.1955 р.), 60 років 6 місяців (які народилися з 01.10.1955 р. по 31.03.1956 р.), 61 рік (які народилися з 01.04.1956 р. по 30.09.1956 р.), 61 рік 6 місяців (які народилися з 01.10.1956 р. по 31.03.1957 р.), 62 роки (які народилися з 01.04.1957 р. по 30.09.1957 р.), 62 роки 6 місяців (які народилися з 01.10.1957р. по 31.03.1958 р.), 63 роки (які народилися з 01.04.1958 р. по 31.12.1958 р.) або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення відповідного віку або визнання осіб інвалідами органами медико-соціальної експертизи.
Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.
Соціальна допомога призначається довічно особам, які досягли відповідного віку, а інвалідам – на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Розміри державної соціальної допомоги особам, які не мають право на пенсію, та інвалідам на 2017 рік

Категорія	з січня	з травня	з жовтня
Інваліди 1 групи, Матері – героїні	1247,00	1312,00	1452,00
Інваліди 2 групи	1247,00	1312,00	1452,00
Інваліди 3 групи	1247,00	1312,00	1452,00
Священнослужителі	1247,00	1312,00	1373,00
Особи, які досягли пенсійного віку: жінки 58 років, чоловіки 63 роки	1247,00	1312,00	1373,00

      

Для  призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються:

копія свідоцтва про народження або паспорта громадянина України особи, якій призначається соціальна допомога, з пред’явленням оригіналу;

копія довідки (за наявності) про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, якій призначається допомога (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмiтку в паспорті), з пред’явленням оригіналу;

копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);

копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з пред’явленням оригіналу;

довідка загальноосвітнього навчального закладу системи загальної середньої освіти, професійно-технічного, вищого навчального закладу про те, що дитина навчається за денною формою навчання (у разі потреби).

Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Якщо особа, якій призначається соціальна допомога, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою, за місцезнаходженням таких закладів (місцем проживання особи).

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

Дітям померлого годувальника, які навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів і вступом до іншого або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), державна соціальна допомога призначається до закінчення ними навчальних закладів, але не більш як до досягнення 23 років, а дітям-сиротам – до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.”.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:

150 відсотків – на трьох і більше дітей померлого годувальника;

120 відсотків – на двох дітей померлого годувальника;

100 відсотків – на одну дитину померлого годувальника.

   

Хто має право на допомогу:

Батьки – вихователі, прийомні батьки, опікуни, піклувальники.

Перелік документів, необхідних для надання допомоги:

1. Заява одного з батьків (прийомних, вихователів), опікуна, чи піклувальника. (завантажити бланк заяви та приклад заповнення)

2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер Єдиного державного реєстру фізичних осіб.

3. Рішення виконавчого органу про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомну сім’ю.

4. Документи, що підтверджують статус дитини.

5. Довідка органу виконавчої служби про розмір аліментів.

6. Довідка з місця навчання про розмір стипендії.

7. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання допомоги.

Призначення соціальної допомоги проводиться не пізніше 10 днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів. 

Хто має право на допомогу:

Жінка, якій присвоєно почесне звання України „Мати – героїня”, або уповноважена нею особа

Перелік документів, необхідних для надання допомоги:

1. Заява за формою, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики України із зазначенням способу виплати. (завантажити бланк заяви та приклад заповнення)

2. Оригінал та копія сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по-батькові, місце реєстрації.

Уповноважена особа надає також нотаріально завірений документ, що підтверджує її право представляти жінку, якій присвоєно почесне знання.

3. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.

Призначення соціальної допомоги проводиться не пізніше 10 днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів. 

Щомісячна компенсаційна виплата (далі – компенсація) призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).
Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:
15 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи;
10 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, інвалідам II групи та дітям-інвалідам;
7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам III групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої  допомоги,  визнаним такими в порядку, затвердженому МОЗ.
Компенсація фізичним  особам  пенсійного  віку,  які  надають соціальні  послуги,  призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговування осіб, видів та  обсягу послуг.

Компенсація не призначається:
1. фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким призначено:
–   державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» або надбавку на догляд до державної соціальної допомоги згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
–   надбавку на догляд або державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
–   відшкодування витрат на надання послуг по догляду відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від не щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
2. фізичним особам, які надають соціальні послуги і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»;
3. фізичним особам, які надають соціальні послуги на платній основі;
4. самозайнятим особам;
5. фізичним особам, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
6. фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня (крім роботи вдома).
Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами.
У разі коли до заяв додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи слід подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня одержання такого повідомлення, днем подання заяви вважатиметься день їх прийняття.

Для призначення компенсації подаються такі документи:
Для особи, яка надає соціальні послуги:
1. Заява про згоду надавати соціальні послуги;
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Висновок лікарсько – консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
4. Трудова книжка та копія 1-ої сторінки і сторінки про звільнення з останнього місця роботи, а у разі відсутності трудової книжки – письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
5. Заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
6. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
Для особи, яка потребує надання соціальних послуг:
1. Заява про необхідність надання соціальних послуг;
2. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер;
3. Довідка та копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності;
4. Висновок лікарсько – консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком інвалідів І групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду).
Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.

Компенсація працездатним особам за надання соціальних послуг на  2017 рік

Категорія	з січня	з травня	з грудня
Інвалідам І групи   (15%)	240,00	252,60	264,30
Громадянам похилого віку, інвалідам 2 групи та дітям – інвалідам   (10%)	160,00	168,40	176,20
Інвалідам 3 групи та хворим  (7%)	112,00	117,88	123,34

Компенсація особам, які втратили працездатність, за надання соціальних послуг на  2017 рік

Категорія	з січня	з травня	з грудня
Інвалідам І групи   (15%)	187,05	196,80	205,95
Громадянам похилого віку, інвалідам 2 групи та дітям – інвалідам   (10%)	124,70	131,20	137,30
Інвалідам 3 групи та хворим  (7%)	77,29	91,84	96,11

Фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов’язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. Якщо фізична особа, якій надаються соціальні послуги, перебуватиме на санаторно-курортному лікуванні або ж на стаціонарному лікуванні самостійно без супроводу та догляду з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, виплата компенсації тимчасово припиняється та відновлюється на підставі заяви фізичної особи про продовження надання соціальних послуг та довідок про закінчення перебування на санаторно-курортному лікуванні або на стаціонарному лікуванні. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв’язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати  органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.
Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.
Органи праці та соціального захисту населення, що призначають та виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю, що надають соціальні послуги. 

Хто має право на допомогу:

Непрацююча працездатна особа, яка доглядає за інвалідом I групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку

Перелік документів, необхідних для надання допомоги:

1. Заява за формою, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики України. (завантажити бланк заяви та приклад заповнення)

2 Оригінал та копія паспорта (ст. 1, 2, реєстрація) інваліда або престарілого.

3. Довідку з місця проживання про те, що особа, яка здійснює догляд,  не працює (не навчається).

Призначення соціальної допомоги проводиться не пізніше 10 днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів. 

Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним (далі – допомога на догляд) надається відповідно до статті 5 Закону України “Про психіатричну допомогу” у грошовій  формі.
Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць (1544,00 грн – з 01 січня 2017 року).
Допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього  догляду, і здійснює догляд за ним.
Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи.

Для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням подаються такі документи:
1. Заява за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України.(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою затвердженою Міністерством соціальної політики;(завантажити бланк декларації та приклад заповнення)
3. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки власника податків.
4. Довідки про доходи кожного члена сім’ї за останні шість місяців.
5. Висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи.
6. Копії довідки до акту огляду МСЕК, яка видана інваліду І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу за яким здійснюється догляд;
7. Довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі.
8. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
9. У разі коли особа, яка здійснює догляд, є непрацюючим пенсіонером – копія трудової книжки (перша та остання сторінки).
Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем  реєстрації (проживання) інваліда І чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації дієздатної особи, про те, що вона не перебуває на обліку як одержувач і не одержує щомісячну грошову допомогу на догляд за місцем реєстрації.
Для підтвердження факту спільного проживання з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу та догляду за ним у разі потреби складається акт про проведення обстеження сім’ї безпосередньо соціальними інспекторами управлінням праці та соціального захисту населення. Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації інваліда І чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти до досягнення ними 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І чи II групи або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів, жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї не включаються особи, визнані інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім’ї, та особи,  які перебувають на повному державному утриманні.
Допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця.
У разі коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (інвалідом), їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна повідомити про такі обставини орган, що  проводить виплату допомоги.

Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
– сталися зміни у складі сім’ї у зв’язку із смертю або зміною місця проживання інваліда І чи II групи внаслідок психічного розладу;
– закінчився строк установлення інвалідності І чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
– інвалід І чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов’язані повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
Якщо внаслідок зловживань з боку громадян (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, управління праці та соціального захисту населення:
– визначає обсяг надміру виплачених коштів та встановлює строки їх повернення залежно від матеріального стану особи, яка отримує допомогу;
– повідомляє одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;
– у разі прийняття рішення про врахування надміру виплачених коштів при виплаті допомоги на догляд у наступні періоди провадить щомісячне відрахування у розмірі не більш як 20 відсотків призначеної допомоги.
У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки питання про їх стягнення вирішується у судовому порядку.
Суми допомоги на догляд, які були призначені до виплати і залишилися неодержаними у зв’язку із смертю особи, якій допомога була призначена, виплачуються одному із членів сім’ї (опікуну, піклувальнику) за весь період невиплати, включаючи місяць, в якому настала смерть одержувача, якщо звернення від члена сім’ї надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:
– рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
– один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
– місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.
Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, або на повному державному утриманні.

Для призначення допомоги подаються такі документи:
1. Заява за формою, затвердженою Мінпраці;(завантажити бланк заяви та приклад заповнення)
2. Копія свідоцтва про народження дитини;
Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:
1. Рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом 6 місяців, що передують місяцю звернення;
2. Довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
3. Повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
4. Реквізити банківського рахунку, відкритого для отримання соціальної допомоги.
У випадку, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, подається довідка про розмір аліментів.
Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.
Тимчасова допомога призначається в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

У 2017 році тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, на дітей віком:	максимальний
	з січня	з травня	з грудня
до 6 років	677,50	713,00	746,00
від 6 до 18 років	844,50	888,50	930,00

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від розміру мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
3) досягнення дитиною 18-річного віку;
4) виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон; .
5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
6) скасування або визнання усиновлення недійсним;
7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
8) відмови від стягнення аліментів;
9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
12) смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.
Про  виникнення  зазначених у цьому пункті обставин  одержувач  зобов’язаний  повідомити  у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.
Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.